Пливу - а піді мною село

Незвичний заплив відбувся на Канівському водосховищі. Півтора десятка людей перепливли його з одного берега до другого. Питаєте, що ж тут незвичного? А те, що пливли вони ПОНАД селами. Саме так -- на дні водосховища під плавцями стоять затоплені села. Пам'яті про ці населені пункти й присвятили ентузіасти свій заплив пишуть ЗМІ

Канівське водосховище на Дніпрі -- одне з найбільших у країні, його довжина сягає 123 кілометри, а найбільша ширина -- 8 кілометрів. Проте заради його створення довелося пожертвувати десятками сіл.

"Лише в нашому районі така доля спіткала близько десяти населених пунктів, -- розповідає Валентина Білоусько, науковий співробітник Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав-Хмельницький". -- Між іншим, це все місця, пов'язані з творчістю Шевченка. Скажімо, у В'юнищах він написав декілька відомих поезій. Але в 1965 році тодішня влада почала відселяти людей з тих сіл. А потім водосховище накрило цю територію водою. Так потонули В'юнище, Циблі, Козинці, Андруші... Тепер вони на дні цього штучного моря".

Аби нагадати людям про існування цих сіл, декілька ентузіастів і задумали провести символічний заплив пам'яті. "Назвали його "Дніпро ревучий", -- пояснює один з організаторів, мешканець Переяслава Микола Богатир. -- Визначили маршрут запливу -- завдовжки три кілометри, якраз над затопленим селом Козинці. Зібралося нас п'ятнадцять чоловік. Лише один -- плавець-професіонал. А всі інші -- просто любителі. . Зголосився пливти навіть голова райдержадміністрації, а також посадовець міськради".

Лунає свисток -- і п'ятнадцятеро чоловіків заходять у воду. Попереду -- три кілометри дистанції. Відстань ніби невелика, але водночас не така й мала. Тож далася вона не всім. Добре, що плавців супроводжували рятувальні катери, тож вибулі зі змагань мали змогу зайти на їх борт. "Я проплив близько половини шляху, а потім відчув втому, -- зізнається заступник мера Переяслава Ігор Герасимов. -- Тож посередині водосховища, якраз пропливаючи над Козинцями, мусив влізти у катер. Але загалом радий, що взяв участь у запливі, згадавши таким чином зниклі з карти наші села..."