Там живуть бджілки, росте пальма, квіти, буяє трава та цвіте конюшина,

Мало хто, проходячи біля дев'ятиповерхового будинку в обласному центрі Волині, може припустити, що на його даху стоїть вулик. 

"Все розпочалося чотири роки тому, -- розповідає Юрій Мещеряков, показуючи незвичну пасіку. -- Річ у тім, що пасіка в мене є у селі, і я дуже люблю посидіти біля бджолиних будиночків, спостерігаючи за роботою крилатих трудівниць. А коли бджілки захворіли, то вирішив забрати один вулик і поставити на даху дев'ятиповерхового будинку, в якому ми мешкаємо.

До речі, це для нас може видатися чимось екзотичним, а в Японії, Німеччині та ряді інших країн таке пасічникування на даху вже давно практикують. Отож, я спершу все добряче обмізкував, а тоді взявся за справу.

Передусім, постелив на даху пароізоляційну плівку, виложив невеликий клаптик дерну й висіяв конюшину, яка є гарним медодаєм. Згодом поставив пальму, чимало вазонів із квітами, посіяв траву. Одним словом, облаштував такий собі райський куточок. Я живу на дев'ятому поверсі, тож маю змогу ретельно за всім доглядати, часто бувати в цьому оазисі краси та займатися своїм оздоровленням, вдихаючи аромати з вулика та займаючись бджоловжалюванням".

Тим часом, з вулика вилітають крилаті трудівниці й летять до місцевого парку. Можливо, мед і не є таким екологічно чистим, як у селі, проте також смакує.

Нині власник пасіки мріє для привабливості рідного міста створити на даху рекреаційну зону. "Це все можливо, -- каже він. -- Замість руберойду -- трава, поруч можна розбити акуратні клумби з різними видами квітів, які квітнутимуть з весни до пізньої осені. До речі, можна розбити й сад, у затінку якого особливо приємно посидіти літнього спекотного дня. Тому все попереду".