Цієї осені на перших батьківських зборах головним питанням традиційно були фінанси. Тата й мами нарікають: тема внесків мусується круглий рік, змінюються лише її акценти. Восени збирають на нові підручники, взимку - на утеплення, навесні - на ремонт класів, влітку - на турпоїздки.
- Начебто не секрет, що за законом держава повинна забезпечувати дітей підручниками на сто відсотків. Але кожен рік я на власні кошти купую дочці стопки книг, методичок і навчальних зошитів, - скаржиться Максим Павленко, батько 10-класниці.
Вчителі розводять руками: те, що припадає пилом на полицях шкільних бібліотек, вже давно не відповідає програмі. Так що якщо хочете, щоб діти успішно здавали тести, нові підручники доведеться купити самостійно. Та ж пісня включається, коли мова заходить про ремонт і утеплення класів. Мотивують потужним аргументом: мовляв, ви вкладаєте гроші в комфорт ваших власних дітей.
- Звичайно, розкуркуленням зараз ніхто не займається. Формально всі внески - справа суто добровільна. Але якщо спробуєш піти на принцип - будуть тиснути морально. І причому навіть не адміністрація школи, батьківський комітет. Аж до публічного відчитування "боржників", із-за яких в класі досі не можуть поставити пластикові вікна, приміром, - поділилася мама 3-класника Світлана Кірєєва.
У школах констатують: просити гроші у батьків вони дійсно не мають права, але іншого виходу немає.
- І ремонт, і підручники, і оновлення інвентарю - всі ці питання дійсно стоять для більшості державних шкіл дуже гостро. Навчальні заклади повинні забезпечуватися всім за бюджетний рахунок. Але за фактом цих грошей катастрофічно не вистачає. Куди діваються бюджетні гроші? Питання до нашим чиновникам. Школа їх практично не бачить, і ми просто змушені просити спонсорську допомогу у батьків. Хоча не маємо на це права, - розповідає завуч краматорської школи (Донецька область) Олександр Плугін.
Дієвих варіантів повного вирішення проблеми, на думку педагога, на даний момент не існує. Але є метод, який дозволить оптимізувати батьківські витрати: потрібно створювати офіційну систему спонсорської допомоги. У кожної школи повинен бути банківський рахунок і бухгалтер, який грамотно керує засобами. Всі покупки проводяться офіційно, за безготівковим розрахунком і суворої звітності.
ДУМКА ЮРИСТА
Батьки заохочують корупцію
На думку правозахисників, корупцією в повному сенсі цього слова шкільні побори назвати не можна. І, тим не менш, це вважається порушенням закону.
- Прохання адміністрації шкіл та садочків робити "добровільні" благодійні внески є незаконним діянням, тому що таким чином батьки підтримують корупцію в системі освіти. З бюджету виділяються гроші, і частина з них розкрадається чиновниками, а батьки своїми внесками цю вкрадену частина компенсують. Стараннями батьків школи підтримуються в задовільному стані, і корупційна схема продовжує працювати, - вважає адвокат Едуард Багіров. - На жаль, боротися з цією системою вкрай складно, адже про побори знають усі: міністри, начальники управлінь, навіть прокуратура. Ніхто не вживає заходів проти добровільно-примусових хабарів, тому що самі чиновники зацікавлені в тому, щоб корупційна система продовжувала працювати. І все ж вихід є. Тут можна натиснути тільки масовістю. Треба, щоб скарг було багато.
Отже, якщо батько хоче поборотися, перше, що потрібно зробити, це зафіксувати на аудіо пропозицію здати гроші. Далі - заручитися підтримкою інших батьків, які не згодні з поборами. Чим більше таких батьків буде, тим краще. Наступний крок - писати колективну скаргу в МВС і прокуратури. На колективну скаргу результат буде, як мінімум - у вигляді перевірок.
А ЯК У НИХ?
Американці збирають гроші. Але ненав'язливо
Надія ШУЛЬГА
На батьківських зборах в американській школі я не чула наше звичне: "Здаємо гроші на потреби класу". І якщо хто-небудь спробує так заявити, то відразу отримає судовий позов від батьків.
Але чи означає це, що там не збирають гроші взагалі? Немає. Справа в тому, що вони гроші не збирають, а заробляють. Ненав'язливо. Наприклад, безкоштовна секція з бігу в школі, в яку записалася моя дочка, влаштувала захід з метою збору грошей на потреби. Вони відкрито так і оголосили. Батьків, родичів, друзів і сусідів запросили прийти на шкільний стадіон, заплатити п'ять доларів і просто побігати разом з хлопцями пару годин. Підсумок - 4000 зібраних доларів.
Хоча здати гроші в обов'язковому порядку ніхто не просив. Просто всім батькам надіслали пару веселих рекламних листів по електронній пошті. Якщо туго з грошима, можна було взагалі не приносити.
Ще один спосіб - це квитки на заходи. Моя молодша дочка брала участь у гала-концерті з серії "Алло, ми шукаємо таланти". Всім глядачам на вході пропонувалося зробити donations (пожертви). Рекомендована сума - 5 доларів. Хто-то знову ж платив п'ять, хтось сто. Були такі, хто проходив безкоштовно. Але як результат - кілька тисяч доларів зібрано на потреби школи за один вечір.
І найголовніше, там до копійки звітують за витрачені гроші. Я іноді втомлююся читати їх докладні листи - що, куди і коли витрачено.
Вашингтон.
ОСОБИСТИЙ ДОСВІД
Торг тут доречний
Ед БАККАНСКИЙ
Краще всіх у питанні шкільних внесків/поборів влаштувалася наша влада. З бюджету на навчальні заклади виділяють дитині, педагоги змушені збирати гроші з батьків, а ті покірно погоджуються. І така ситуація буде існувати вічно. Ну навіщо на школу збільшувати державне фінансування, якщо люди самі взяли на себе цей обов'язок? І коли мені, батькові двох синів, у класі розповідали про те, як складно виживати школам, я питав: "Причому тут мої гроші?" Не можете виживати - закривайте школу і йдіть на страйк. А батьки, посидівши вдома зі школярами, дуже швидко до вас приєднаються. Тому мої взаємини зі шкільними внескими будувалися виключно на цих міркуваннях: здавав тільки на те, що вважав за потрібне.
Спочатку відмовився скидатися на відкриття балетного класу. Ви спочатку за свої гроші відкрийте його, а потім за рахунок тих, хто туди буде ходити, і окупати.
Принципово не платив за охорону. Чому я повинен містити молодого лобуряку, який нічого не вміє, сидить на вході і розважає старшокласниць? Де був цей охоронець, коли одного разу в коридорі дитині зламали руку? Коли я приходив до школи, він навіть не питав, хто я і куди йду.
І таких прикладів багато. Є, до речі, і про ремонт кімнати - "вашим дітям комфортніше буде". Як наш красивий комфортний кабінет директриса мало не віддала іншому класу.
Мова про інше. Про страх батьків, що їх дитину почнуть ображати, а вчителі стануть ставитися упереджено. Це почасти правда. Однолітки синів не кривдили, ті були досить товариські, доброзичливі, і те, що тато з мамою не здають гроші "як всі", не змогло зруйнувати ці відносини.
А ось вчителя свою справу зробили - атестати у синів не дуже. Але завдяки своїм знанням (ніяких репетиторів) вони змогли обидва вступити в обрані ними внз на бюджет. Так що поширені батьківські страхи виявилися в житті дуже перебільшеними.
Побори - це зло. На підставі шкільних внесків влада переклала на плечі батьків свої обов'язки. А раз так - ніхто скасовувати не буде. Але якщо тата й мами учнів бояться повністю відмовитися здавати гроші, то хоча б підходите до цього питання розумно. Торг тут доречний.
