Керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко переконаний: громадськості доведеться неабияк поборотися за очищення судів.
На шляху до проведення реформ у державі ми маємо одне дуже серйозне гальмо, яким можна зупинити впровадження інновацій будь-якого рівня. Це суди. Якщо на Заході до Феміди звертаються, щоб домогтися справедливості, то в Україні, на жаль, надто часто буває навпаки -- судді за гроші замовника топчуть закон, пише ЗМІ
Дійшло до того, що нещодавно Верховний Суд оскаржив у Конституційному Суді... судову реформу, яка набрала чинності на початку минулого місяця. Рішення по цій справі ще немає, відповідно, ризик, що оновлення системи таким чином заблокують, залишається. І це при тому, що, за даними соціологів, за нинішнього стану справ судам не довіряє 81% українців!
Тож чи вдасться нам, врешті-решт, очистити цю систему від надто численних носіїв мантій, які втратили залишки совісті? До розмови ми запросили голову правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка.
-- Наскільки масштабні проблеми створює суддівська система в тому вигляді, в якому вона існує нині?
-- Судова система працює неефективно, суди виносять незрозумілі, несправедливі рішення, і це перекреслює можливість країні нормально розвиватися. Це рівнозначно тому, якби на будівництві багатоповерхівки загубити вимірювальні інструменти й все робити якось на око та ще й красти все, що “недобре лежить”. У державах Заходу громадяни дуже часто звертаються до судів, а у нас до останнього відтягують цей крок. Це питання довіри до судової влади. Коли довіра є, коли судова влада працює ефективно, тоді люди йдуть до них. А якщо суди несправедливі, то навіщо до них звертатися? Навіщо вони?
Суди ж мають бути еталоном законності й справедливості. У такому разі суспільство орієнтуватиметься на них та матиме шанс на поступ вперед. Якщо ж суди як еталон не спрацьовують, у кожного громадянина з'являється своя справедливість, своя законність. Так ми можемо дійти до того, що правим буде лише той, хто має або більше грошей, або більше сили і готовий її застосувати.
-- Певною мірою це вже сталося з нами, чи не так? Що можна зробити для того, щоб підняти довіру до судів?
-- Влада запустила судову реформу: ухвалили новий закон про судоустрій й статус суддів, внесли зміни до Конституції. Оновлення суддівського корпусу відбуватиметься “згори” через фактичну ліквідацію трьох вищих судів (господарського, адміністративного і кримінального) й створення нового Верховного Суду, до якого суддів обиратимуть за конкурсом. І участь у ньому зможуть взяти не лише нинішні судді, а й також юристи-адвокати та юристи-науковці. Однак поки що рано говорити, чи реформа дасть очікуваний ефект та чи не заблокують її на якомусь етапі. Боюся, чекати виразного результату доведеться декілька років.
-- Доки реформа не завершена, яким чином можна впливати на суддів-хабарників, які ухвалюють неправомірні рішення?
-- У нас є антикорупційне законодавство, є можливість громадського моніторингу. Компетентні органи повинні робити свою роботу -- переслідувати злочинців у мантіях, а люди -- не мовчати, коли дізнаються про зловживання. Інколи публічний тиск може дати суттєвий ефект.
-- Думаєте, нинішня влада та “присмоктана” до неї частина бізнесу цього не робитимуть?
-- Та сумнівів нема, що вони дбатимуть тільки про особисті інтереси. Сподівання ж на те, що суспільство не дасть їм повністю підпорядкувати судову владу собі.
-- Високі зарплати для слуг Феміди позбавлять їх спокуси брати доплати в конвертах?
-- Як відомо, суддям місцевих судів передбачили посадовий оклад 30 мінімальних заробітних плат, що за даними на кінець 2016 року -- 46,5 тисячі гривень. Судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого матимуть 50 “мінімалок” -- 77,5 тисячі гривень, а судді Верховного Суду -- аж 75 “мінімалок”, що становитиме 116,2 тисячі гривень на місяць. Може, такі зарплати аж зависокі.
Однак підняття зарплат саме собою не зменшує корупцію. Не буває так, щоб коли хабарникові підвищили зарплату, він раптом почав жити чесно. Декому завжди мало, якщо вже звик брати. Високі зарплати лише створюють умови для того, щоб нові люди, які прийдуть на суддівські посади, отримали можливість достойно жити, не вдаючись до корупції.
-- А що робити громадянам, для яких судова тяганина, яка передбачає оплату послуг адвокатів -- надмірно дороге задоволення?
-- Підвищити зарплату всьому народу настільки, щоб у всіх без винятку були кошти на правову допомогу -- це утопічне завдання. Так не буває. Зарплата ж залежить від продуктивності праці.
Однак для людей, які не мають грошей на юристів, по всій країні працюють підрозділи Центру правової інформації та консультацій, у яких можна отримати безплатну первинну правову допомогу. Ця мережа створена й працює за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Програми розвитку ООН в Україні. Таких центрів -- 42 в 20 регіонах України. Питання, наскільки ефективно вони виконують свої завдання, потребує окремого вивчення. Та, в будь-якому разі, коли вже є певна мережа отримання безплатної правової допомоги, над її результативністю можна працювати.