Ворога ліквідували або відігнали назад – у темряві достеменно розгледіти не було змоги. Минулої ночі позиції ЗСУ на маріупольському напрямку промацували на пильність диверсанти,
"Це звичайне явище – вони намагаються пройти, прорвати нашу лінію захисту, шукають слабке місце", - пояснюють бійці. Вони стоять навпроти ворога настільки близько, що можуть бачити світло фар машин, які вночі підвозять терористам підкріплення.
Ворог там добре вкопався: ховається у бетонних дотах та підземних сховках. Позаду нього, в окупованій Саханці, базується важка артилерія. Її добре чути і добре видно уночі, коли снаряди з гуркотом падають на позиції сил АТО.
Появу ДРГ бійці зустрічають вогнем зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів. З позицій бойовиків невдовзі відповідають. "У них російський прапор спеціально, щоби знали, що там росіяни. Може, нас лякають, щоб ми боялися. А це, навпаки, стимулює з ними повоювати", - зізнається боєць із позивним "Мун". Такої ж думки й боєць "Ведмідь". Він родом із Полтавщини, пройшов Майдан, просився в армію, але у 2014 р. його не взяли. Через три роки таки підписав контракт.
"Я знав, куди йшов – стояли на блокпосту, потім волонтерами були, привозили допомогу. Я вже уявляв все, але хотілося б кращого – держава не дає стимул воювати", - зізнається військовослужбовець.
