НАЗК визначило, на яких посадах найбільше ризикують стати хабарниками. На черговому засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) затвердили перелік посад, які пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків

 Про це йдеться у повідомленні відомства.

Формуючи переліки, використали такі критерії, як наявність організаційних, розпорядчих або контрольних повноважень, можливість прийняття управлінських рішень, реалізація контрольно-наглядових функцій.

Про те, навіщо потрібний такий перелік, розпитуємо координаторку коаліції "Декларації під контролем" Олександру Дрік.

-- Отож які посади в нас визнали особливо корупційно небезпечними?

-- Посади глави Адміністрації Президента та його заступників, посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України, посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, керівні посади в органах місцевого самоврядування тощо.

-- І що тепер зміниться?

-- Згідно із законом, ці посади з підвищеним корупційним ризиком підлягають першочерговій повній перевірці. На неї відводять 60 днів плюс можливе подовження ще на 30 днів за певних умов, наприклад, якщо потрібні відповіді на запити, які необхідні для перевірки декларації. Тобто на все про все -- максимум три місяці. Однак ключова проблема не в переліку, а у самому порядку повної перевірки, затвердженому НАЗК.

-- У чому полягає суть цієї проблеми?

-- Порядок не дає можливості якісно провести перевірку та дає змогу посадовцям уникнути відповідальності. Так, під час перевірки не враховують відомостей, оприлюднених публічно, зокрема у журналістських розслідуваннях, а щодо задекларованої готівки беруть до уваги лише пояснення самого декларанта, які ще й непублічні.

Можна пофантазувати як це може бути на практиці. От, до прикладу, питають: “Звідки у вас мільйон?” Якщо декларант відповість, що знайшов на вулиці, йому що на чесне слово мають повірити?

Перевірки за таким порядком нівелюють користь від подання електронних декларацій та можуть призвести до легалізації статків сумнівного походження. Складається враження, що ніхто серед керівництва держави не зацікавлений, щоб вони були якісними та приводили до єдиного очікуваного суспільством результату — покарання корупціонерів.