Про перехід на так зване стимулююче тарифоутворення в Україні говорять приблизно з 2008 року. Проте лише 10 грудня 2015 Кабінет Міністрів підтримав законопроект НКРЕКП, яким пропонується відмовитися від застарілої методики розрахунку тарифів на послуги природних монополій і перейти до європейського стимулюючого регулювання", – мовиться у публікації.
Суть RAB-регулювання полягає у нарахуванні майбутньому інвестору певного відсотку від вартості придбаних ним активів.
"У 2013 році, коли тема RAB-регулювання була вчергове винесена на порядок денний, пропонувалося встановити для обленерго дохід на "старий капітал" (тобто викуплені активи) у розмірі 0% протягом першого року і щорічним підвищенням доходу до 3%. Така нецікава для інвесторів, але цілком прийнятна для споживача схема мала бути впроваджена задля захисту інтересів останнього. Але тоді, у 2013-му, обленерго відкинули таку пропозицію.
Іще одне, окреме, питання полягає у тому, хто і як оцінюватиме "старий капітал". Адже якщо оцінити умовне підприємство у 100 мільйонів, нарахування за відсотками (скільки б вони не становили), буде одним, а якщо – у 200 мільйонів, то, відповідно, – вдвічі більшим. Колишній член НКРЕКП Андрій Герус вважає, що оцінювання "старого капіталу" має відбуватися за методологією, яка була розроблена у 2015 році, а не в 2016-му. Бо остання завишає вартість активів, каже він.
Якщо держава стане штучно завищувати вартість активів, вона виграє від подібних маніпуляцій, бо чим вища вартість підприємств, тим більше коштів за приватизацію відійде до казни. Інвестор також не буде ображений, адже згодом він отримає свої відсотки. Тож чим більшу суму він викладе за свою покупку, тим більший дохід вона йому забезпечить. Єдиною постраждалою стороною у цих оборудках буде – традиційно – пересічний українець, котрий і зараз ледь витримує тягар комунальних виплат.
