Спогади. "Лекції читав оригінально – наприклад, лежачи на столі"

У соцмережах згадують Поповича.

10 лютого не стало головного філософа України Мирослава Поповича, передає Ukr.Media. Він помер на 88-му році життя.

Мирослав Попович – український філософ, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філософських наук, професор, педагог, фахівець в області культурології, логіки і методології науки, історії української культури, директор Інституту філософії ім. Сковороди НАН України, завідувач відділу логіки та методології науки Інституту філософії.

Попович був автором понад 100 наукових праць, присвячених проблемам логіки, методології та філософії науки, філософії й історії культури. Серед них монографії: "філософський аналіз мови науки" (1966), "Логіка і наукове пізнання" (1971), "Україна і Європа: праві і ліві" (1996), "Раціональність і виміри людського буття" (1997), "Криваве століття" (2005).

Його смерть викликала бурхливу реакцію в соцмережах.

Так, журналістка Марина Петик відзначила: "Коли з життя йдуть такі люди, то здається, що ми чимось завинили перед небесами. Тому що немає вже людини, здатної тихо і спокійно розставити всі крапки над "І"... Дуже гірка новина".

Екс-редактор "Української правди" Галина Титиш згадує: "Це ж буде лекція Мирослава Поповича про любов!" – передавали старшокурсники нам перед початком пари. Послухати мудрого філософа завжди збиралося більше студентів, ніж повинна за розкладом. До нього йшли за мудрістю, добротою, теплом, невимушеністю, питаннями і смислами.

Він ніколи не показував свою інтелектуальну перевагу, говорив просто і легко, постійно щось питаючи і ставлячи під сумнів. Я пам'ятаю, як постійно ловила себе на "Оооооо, я навіть не думала про це!"

Політолог Олексій Якубін пише: "В КНУ про нього говорили, що він читав свої лекції оригінально і навіть вільно – наприклад, лежачи на столі".

Медіа-консультант Василь Зоря написав: "Близькі і родичі розуміли, до чого йшла мова, особливо після останньої операції на Новий рік. Однак не вірилося – сьогодні важко усвідомити його відхід.

Я вважаю Мирослава Володимировича своїм духовним наставником. І переконаний: роль таких моральних авторитетів, як Мирослав Попович і Любомир Гузар, залишається суспільством недооціненою. На превеликий жаль.

Гортаю його праця "Криваве століття" з дружнім дарчим написом. Ця книга про кровопролитний шлях України до своєї незалежності в ХХ столітті повинна бути настільною у кожного свідомого українця. Цю книгу повинні широко знати також в Польщі та Росії, щоб там, нарешті, зрозуміли ціну нашої свободи.

За попередньою інформацією, похорон на Байковому кладовищі відбудуться у вівторок, 13 лютого. Одну з вулиць у Києві перейменують на його честь.

На моєму фото – Мирослав Володимирович з дружиною Лідією Федорівною 12 квітня 2017 року під час святкування свого дня народження у сімейному колі, де його називали просто – "Діді".

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають