При вступі у силу закону, що посилює відповідальність за несплату аліментів, посилить боротьбу між батьками за отримання опіки над дітьми після розлучення, зазначає представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини у сфері прав дітей і сім'ї Аксана Філіпішина, інформує Ukr.Media.
"У нас і сьогодні все більше гучних скандалів навколо визначення місця проживання дітей та можливості того з батьків, хто проживає окремо, брати участь у долі дітей, їх вихованні, і доступу до них. Хто отримав дитину, той і вважає себе господарем. І цей законопроект тільки посилює, на мій погляд, проблему. Батьки будуть вдаватися до різних засобів, щоб отримати право на опіку над дитиною", - сказала вона.
А. Філіпішина пояснила, що того з батьків, за ким буде закріплена опіка над дитиною, не потрібно буде просити дозволу другого з батьків на вивіз дитини за кордон до одного місяця.
"А ось той з батьків, хто проживає окремо, навіть якщо він вчасно сплачує всі аліменти, щоб реалізувати своє право на виховання дитини, в тому числі шляхом вивезення дитини на оздоровлення за кордон, повинен отримати нотаріальну згоду другого з батьків або піти до суду. Тобто ти винен у тому, що не живеш з дитиною", - сказала вона.
Представник омбудсмена зазначила, що таким чином, закон обмежує права того з батьків, хто проживає з дитиною. "Бо будуть маніпуляції. Я вже спостерігаю посилення боротьби за визначення місця проживання дитини", - резюмувала вона.
За словами А. Філіпішиної, за останні два роки збільшилася кількість звернень у офіс омбудсмена з питань, пов'язаних із судовими позовами за опіку над дітьми і навіть викраденням дітей.
Крім того, вона висловила думку, що найбільш ефективний метод боротьби за сумлінну виплату аліментів – громадські роботи неплатників і напрям зароблених грошей дитині.
За словами представника омбудсмена, ті батьки, які є недобросовісними платниками аліментів, як правило, не мають транспортних засобів, що не виїжджають за кордон і не мають зброї. Згідно із законом, у цих питаннях діятимуть обмеження щодо неплатників аліментів.
На думку А. Філіпішиної, такі важелі – не те, що потрібно дитині, яка потребує фінансової підтримки.
3 липня Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому законопроект (№8296), яким посилила відповідальність для недобросовісних платників аліментів.
Народні депутати в законі про виконавче провадження передбачили штрафи в розмірі 20% суми заборгованості за наявності такої за 12 місяців, 30% - при боргу понад двох років, 50% - при заборгованості, що перевищує суму платежів за три роки.
Законопроект передбачає, що автоматизована система виконавчого виробництва забезпечує адміністративний арешт коштів боржника за виконавчими виробництвами про стягнення аліментів.
Згідно із законом, на посади державної служби категорії "А" і "Б" не можна буде потрапити тим, у кого є заборгованість по виплаті аліментів на дитину більше ніж за 6 місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Вводиться також кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі до двох років за злісне ухилення від адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Той з батьків, за ким закріплена опіка над дитиною, буде самостійно приймати рішення про виїзд дитини за кордон до одного місяця для лікування, навчання і відпочинку. Якщо планується поїздка більш ніж на місяць, батько-опікун зможе самостійно приймати рішення про виїзд дитини за кордон в тому випадку, якщо в другого з батьків є заборгованість по аліментах.
Разом з тим той з батьків, хто проживає окремо від дитини і не має заборгованості по виплаті аліментів, буде просити дозвіл другого батька на виїзд дитини за кордон. У разі відсутності такого дозволу можливе отримання через суд дозволу на виїзд дитини за кордон без дозволу батьків-опікуна.
