Поради для батьків: як робити з дитиною уроки, щоб процес проходив без конфліктів і не стомлював

Батькам школярів часто доводиться нелегко при виконанні з дітьми домашніх завдань. По-перше, не завжди вдається умовити дитину сісти за уроки вчасно, а по-друге, після робочого дня, коли потрібно встигнути переробити домашні справи, не завжди виходить викроїти достатньо часу для розв'язання задач з математики або заучування правил з української мови, інформує Ukr.Media.

Батьки школярів повинні пам'ятати, що уроки - це і наші уроки! Дитина 7 років, від того факту, що його тепер водять до школи, не перестала бути дитиною. Ій треба допомогти організувати простір, час, перерви, режим, і ще їй потрібно вирішити, як і раніше гратися!

Сьогодні ми поговоримо про те, як правильно робити уроки з дітьми, щоб цей процес не втомив вас і дитину і пройшов без конфліктів.

Відпочинок після шкільних занять

Перш ніж приступати до виконання домашніх завдань, дитині необхідно відпочити від занять у школі. Прогулянка після школи обов'язкова! Якщо ваша дитина не відвідує групу подовженого дня, де педагог виводить дітей на вулицю, затримайтеся після уроків на шкільному дворі, хай ваше чадо трохи побігає з однокласниками (так би мовити, "провітрить голову"), перед тим як продовжити "гризти граніт науки". Мінімальний час прогулянки - півгодини, але краще годину-півтори. Потім, повернувшись додому, пообідавши і трохи відпочивши, можна братися за уроки.

Скільки часу робити уроки

За твердженням психологів, найкращий час для домашніх занять - з 15 до 18 годин. Обов'язкові перерви на 5-10 хвилин кожні 30-40 хвилин, особливо для молодших школярів. Це необхідно, щоб відпочили очі, руки і спина. Дитині корисно зробити кілька фізичних вправ, з'їсти шматочок шоколаду або фрукт. Бажано, щоб на виконання домашньої роботи витрачалося не більше 1,5-2-х годин.

Підготуйте робоче місце

У дитини-школяра повинен бути свій стіл. Ніяких "почитаємо, сидячи на дивані", ніякого телевізора поруч. Не варто учневі тулитися за кухонним столом, поки мама там ж рубає капусту. Учневі потрібно повноцінне робоче місце. Зручний стілець, міцний стіл, світло, що падає праворуч. Важливо, щоб не було нічого зайвого навколо - іграшки, диски, конструктори будуть відволікати і закликати до гри, а не до серйозної справи.

Спочатку те, що подобається

Починайте виконання уроків з того предмета, який дитині подобається, і який йому легко дається. Це додасть впевненості: У мене все вийшло, мені сподобалося, я і далі буду робити уроки!

Якщо дитина довго включається в роботу, то для розминки запропонуйте їй зробити завдання легше. Якщо ж, навпаки, школяр швидко включається і швидко стомлюється, то починайте з того уроку, який важчий, і вимагає максимальної зібраності.

Не принципово, з усних завдань починати або з письмових. Головне, щоб при виконанні завдань з української мови, наприклад, школяр спочатку вчив правила, а потім робив письмове завдання на це правило, а не навпаки. Мамина участь додає сил!

Намагайтеся хвалити

Ні, не брехати! Не треба говорити: "Ах, яка рівна паличка!", якщо паличка поповзла на дві клітинки вниз. Але можна сказати: "Ось ця паличка рівна, молодець, а ця - в наступний раз теж буде така ж рівна, так?" Потрібно постаратися уникнути негативних оцінок, щоб не налякати образливого молодшого школяра. Намагайтеся не говорити: "Не вийшло! Ти не зміг! Це погано!" Краще розберіться, чому щось не виходить, і тренуйтеся.

Не сваріть за помилки

Школяр ще тільки підняв ручку, щоб замість "кОрова" написати "кАрова", а мама вже кидається в атаку з криком: "Помилка! Ну ось, зіпсував зошит! Тепер доведеться замазувати, виривати сторінки!" Дитина лякається, в жаху відкидає ручку і відчуває себе невдахою.

Не бійтеся помилок. Коли помилка зроблена, або навіть коли кілька помилок зроблено, запропонуйте учневі зупинитися й уважно подивитися на те, що він написав. Нехай постарається сам знайти помилку. Виправити не ту букву або цифру на папері завжди можна, а ось виправляти у майбутньому низьку самооцінку і боязнь взагалі за щось братися, бо в дитинстві "затюкали", буде непросто.

Не бійтеся допомагати

Якщо бачите, що дитина втомилася, не змушуйте її продиратися крізь літери які зливаються. Краще прочитайте йому параграф самі. Якщо дитина погано себе почуває, допоможіть йому з уроками. Якщо бачите, що ще так багато треба зробити, а часу до сну залишилося зовсім мало, візьміть на себе рутинну роботу, наприклад, вирізання, поки він робить математику.

Кожен дбайливий батько чи мати допомагають дитині з виконанням домашніх завдань. У багатьох з цим виникають труднощі: буває, що дитина погано робить уроки, не сприймає матеріал або не хоче займатися. Тому важливо знати, як робити з дитиною уроки, щоб процес проходив без конфліктів і не стомлював.