Все тільки починається. Як українці "заживуть" з новим законом по комуналці. Українці тепер повинні пускати у свої квартири постачальників послуг ЖКГ.

Набув чинності закон про ЖКГ, за логікою авторів, наближає нашу країну до європейських стандартів у сфері комунальних послуг. А це — і абонплата за надання таких послуг, та вільний вибір керуючих і керуючих компаній, і штрафні санкції для злісних неплатників. Крім того, важливою частиною законодавства є чітке визначення всіх учасників процесу надання житлово-комунальних послуг, а також прав і обов'язків кожного з них. І права споживачів послуг займають в законі не останнє місце, інформує Ukr.Media.

Недоторканність власності скасовується

Останнім часом в Україні розвелося велика кількість аферистів та шахраїв, які, представляючись соціальними або комунальними працівниками, прагнуть проникнути у помешкання наших громадян, маючи при цьому злочинні наміри. Тому не дивно, що багато хто воліє просто не відкривати двері незнайомцям. Однак з набуттям чинності закону про ЖКГ це буде зробити складніше. Річ у тім, що тепер громадяни зобов'язані забезпечити представникам виконавця комунальної послуги (а також управителю, якщо такий є у даного будинку) доступ до свого житла, зокрема, для ліквідації та попередження аварії, встановлення або заміни інженерного або сантехнічного устаткування, зняття контрольних показань приладів обліку. При цьому доступ у квартиру для ліквідації або запобігання аварії повинен надаватися цілодобово.

Більш того, в «невідкладних випадках, пов'язаних з необхідністю порятунку життя і здоров'я людей та/або майна, передбачений «несанкціонований доступ» у квартиру. У цій ситуації, крім представника виконавця послуги, повинні бути присутні також працівники правоохоронних органів, аварійно-ремонтної бригади, а також — хто-небудь з сусідів по будинку. Витрати, пов'язані із забезпеченням несанкціонованого доступу, проведенням ремонтних та інших робіт, покладаються на особу, з вини якого сталася аварія».

При цьому важливо відзначити, що представники виконавця житлово-комунальні послуги та управитель мають право перебувати тільки в тих приміщеннях, де розташоване обладнання, перевірка, ремонт, встановлення, заміна або огляд якого проводиться. Крім того, вони зобов'язані «утримуватися від розголошення інформації про особисте життя споживача, інших осіб, які перебувають в житлі, яка стала їм відома у зв'язку з доступом в житло». Це останнє, на жаль, вкрай складно проконтролювати, а тому можна припустити, що українці будуть, як і раніше, намагатися не пускати у свої квартири небажаних гостей.

Платити чи не платити

А це загрожує тим, що постачальник відповідної послуги, припинить її надавати. Принаймні, до тих пір, поки його представника все-таки не впустять у квартиру.

Є й інші приводи для припинення надання комунальних послуг. У зоні ризику — ті, хто має борги по «комуналці». Тобто однією пенею можна і не відбутися. Але спершу неплатник отримає лист з попередженням про можливе припинення надання послуги. Якщо протягом 30 днів після цього боржник не відреагує — не погасить заборгованість або не укладе угоду про її реструктуризацію, така послуга ЖКГ буде припинена (це не стосується газопостачання та електроенергії).

Але у споживачів може бути й «поважна» причина несплати послуг ЖКГ. Не платити (крім опалення) можна у випадку, якщо мешканці відсутні у квартирі протягом понад 30 днів (це стосується випадків, коли у квартирі відсутні прилади обліку). Але це потрібно буде підтвердити документально.

Також споживач має право на зниження тарифу на послуги, що надаються у разі надання їх не в повному обсязі, а також, якщо їх якість не відповідає умовам договору.

Крім того, постачальник послуги повинен буде виплатити споживачеві штраф у разі перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Субсидії

Закон про ЖКГ, крім іншого, передбачає виплату житлових субсидій у грошовій формі — тобто мова йде про ту саму монетизації субсидій, про яку було сказано так багато на початку поточного року. До речі, це — одна з небагатьох норм закону, яка була запущена з 1 січня 2019 року.

До речі про субсидії. На абонентську плату, як і на інші послуги ЖКГ, поширюються правила надання субсидій та інших пільг.

Якщо субсидіанту держава затримала виплату пільги, пеня на прострочений платіж по «комуналці» нараховуватися не буде. Не штрафуватимуть і в тому випадку, якщо боржникові затримують зарплату. Але на слово не повірять, а тому доведеться це документально підтверджувати.

Співвласникам багатоквартирних будинків також слід знати, що вони мають право своїми силами здійснювати роботи з утримання приміщень загального користування, включаючи їх ремонт, а також прибудинкової території. Вони також можуть самостійно, тобто без залучення посередників, вирішувати питання опалення, водопостачання будинку, вивезення побутових відходів.

Такі рішення приймаються на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, ОСББ). Правда, відносини між співвласниками будинків, а також їх відносини з ОСББ не регулюються законом про ЖКГ. Ці права співвласників будинків прописані в законі «Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Нарахування пені

Зокрема, з травня запроваджується, а, точніше, відновлюється, норма про нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ — вона була скасована ще в "лихі 90" з-за того, що більшість громадян просто не в змозі оплачувати комунальні тарифи. Тепер, мабуть, у владі вважають, що така можливість в українців є.

Розмір пені становитиме не більше 0,01% від суми заборгованості за кожен прострочений день, тобто "комунальний кредит" злісному неплатнику обійдеться в 3,65% річних. При цьому загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого дня, який слідує за останнім днем кінцевого терміну внесення плати за послугу (як правило, це — 20 число місяця).

Багато шуму вже встигло наробити положення про "заборону" на встановлення у квартирах бойлерів.

Насправді, встановлювати бойлери не заборонено, тим більше, мова не йде про демонтаж раніше обладнаних нагрівачів. Як відомо, багато українців встановлювали у своїх оселях бойлери, щоб не платити за гарячу воду. Крім того, у зв'язку з тим, що нерідко гаряча вода в українських населених пунктах, включаючи столицю, може бути відсутньою тижнями, а то й місяцями, бойлер на цей час стає вимушеною альтернативою.

Якщо у квартирі є лічильник споживання гарячої води, то й оплата буде проводитися відповідно до його показниками.

Куди складніше йде справа з котлами. Дійсно, відмовитися від центрального опалення тепер буде непросто — для цього потрібно, щоб таке рішення прийняли більша частина мешканців всього будинку. Це ж стосується і централізованого постачання гарячої води. При цьому, щоб таки домогтися бажаного, доведеться обійти безліч інстанцій.

Плати навіть якщо не користуєшся

До речі, навіть якщо мешканці квартири не будуть користуватися гарячою водою, платити за неї все одно доведеться — принаймні, потрібно буде вносити за неї щомісячну абонентську плату.

Абонентська плата за послуги ЖКГ — ще одне нововведення цього закону. З 1 травня вона повинна стягуватися за холодне і гаряче водопостачання, вивезення сміття, а також опалення. В останньому випадку абонплата буде нараховуватися протягом усього року, а не тільки під час опалювального сезону. Поки не вводиться абонентська плата за газ та електроенергію.

Абонентська плата або плата за абонентське обслуговування, в законі визначено як "платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку... для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та справлянням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим законом, також і витрати на обслуговування приладів — розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку".

Уряд визначив формулу розрахунку абонентної плати. В неї входять такі складові, як мінімальна зарплата, що діє на сьогодні, коефіцієнт 2,58 (середня кількість представників одного домогосподарства), коефіцієнт 0,15 (частка витрат домогосподарства на послуги ЖКГ), а також коефіцієнт конкретної комунальної послуги (для опалення, гарячої та холодної води він становить 0,019 для сміття — 0,009). "Мінімалка" у 2019 році становить 4173 гривень. Перемножуємо всі складові формули — отримуємо абонплату за опалення, гаряче і холодне водопостачання 30,68 гривні, за вивезення сміття — 14,54 гривні.

Тобто, виходить, крім вже існуючих тарифів, які й так немаленькі, доведеться платити ще зверху "загадкову" абонентську плату. За все разом, між іншим, на рівному місці набігає понад 100 гривень. І це — поки, оскільки "мінімалка", швидше за все, буде зростати.

Договір

Однак абонентська плата буде встановлюватися лише в тому випадку, якщо споживач укладе з постачальником певної послуги індивідуальний договір — тобто постачальник забезпечить її доставку безпосередньо до квартири споживача.

Але є й інша модель договірних відносин — колективний договір (послуги з газо — та електропостачання можливі тільки на основі індивідуальних договорів). Так, це може бути угода з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, ОСББ) як з юридичною особою.

Ще один варіант колективного договору від імені співвласників багатоквартирного будинку його укладає спеціально найнятий управитель.

Якщо жоден з названих вище договорів підписано не буде — а на це відводиться термін до травня 2020 року між кожним співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем житлово-комунальні послуги буде укладено індивідуальний договір, за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги лише до входу в будинок.

І, так, згаданий управитель — ще одна "фішка" закону. У ньому визначається, що "управитель багатоквартирного будинку — фізична особа-підприємець або юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності (в даному випадку мова буде йти про так звану керуючу компанію), яка за договором зі співвласниками забезпечує утримання і ремонт загального майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території та належні умови проживання та задоволення господарсько-побутових потреб".

Законом передбачені обов'язкові послуги управителя, які закріплюються в типовому договорі, затвердженому Кабміном.

Управителем не може бути людина (або компанія), що називається, "з вулиці" — перш ніж пропонувати відповідні послуги, управитель повинен буде пройти атестацію, правила якої встановлені Кабінетом міністрів.

При цьому управитель може стати або, швидше, залишитися, старий, добрий ЖЕК.

Якщо співвласники будинку не можуть або не хочуть знайти собі управителя, його визначить, на основі конкурсу, міська влада — після відповідного звернення співвласників.

Договір з керівником укладається на один рік, і, якщо претензій до нього немає, договір продовжується. Відповідно, якщо якість надаваних їм послуг незадовільний, договірні відносини спільним рішенням співвласників будинку розриваються.

Законом передбачені обов'язкові послуги управителя, які закріплюються в типовому договорі, затвердженому Кабміном. До них відносяться утримання самого багатоквартирного будинку, а також прибудинкової території. Тобто управитель буде відповідати за прибирання в під'їздах і на вулиці перед будинком, функціонування ліфтів, освітлення в місцях загального користування — на сходових клітках і на поверхах, поточний ремонт в будинку. За згодою сторін у договорі можна прописати й додаткові послуги управителя — наприклад, проведення капітального ремонту, страхування майна і навіть організація здачі в оренду тієї чи іншої квартири.

Зрозуміло управитель, все це буде робити не безкоштовно.