Українська вишивка — це один з видів народного національного прикладного мистецтва.

Кожен третій четвер травня Україна відзначає День вишиванки — свято, яке покликане зберігати національні традиції та культуру через популяризацію одного з найбільш відомих символів українського національного костюма — вишиванки, інформує Ukr.Media.

Українська вишивка — це один з видів народного національного прикладного мистецтва, який пов'язаний з вишивкою вручну або за допомогою швейної машини візерунків і орнаментів на одязі (як чоловічому, так і жіночому, і дитячому), предметах домашнього вжитку (рушники, наволочки, скатертини).

Історія цього виду мистецтва дуже давня, а тому поряд з естетичною стороною, яка покликана викликати приємні, добрі почуття, показувати красу, вишивка носила і характер окультний, який пов'язаний з тим, що орнаменти та візерунки виконували функції оберегів. Звідси й різноманіття квітів і видів орнаменту, де кожному з них надавався свій сенс. Місця розташування орнаментів на вишивці також пов'язані саме з функцією оберегу. Вони знаходяться на місцях переходу одягу до відкритих частин тіла: краях рукавів, подолу, коміра. Характерні відмінності в малюнку були на чоловічому та жіночому одязі, на одязі для хлопчиків і дівчаток, молодих і літніх людей. Свої традиції в кольоровій гамі, а також видах візерунків дбайливо зберігаються в різних районах України.

Згідно з інформацією, поширеною в ЗМІ, традиція святкування Дня вишиванки з'явилася у 2006 році завдяки ініціативі студентки Національного університету міста Чернівці Лесі Воронюк. Спостерігаючи за тим, як один з її однокурсників приходить на заняття в національній сорочці-вишиванці, а також зустрічаючи такі сорочки та на деяких інших студентах, вона запропонувала своїм друзям і іншим студентам вибрати один день в році, коли всі вони будуть одягати вишиванку і приходити в ній на лекції в університет. Ініціатива була підтримана багатьма студентами та навіть частиною викладачів. З цього моменту почалося формування стійкої традиції, яка переросла в народне свято.

День вишиванки проводиться по-різному. Хтось надягає вишиванку і носить її на роботу, одягає в неї дітей і відправляє їх в дитячий сад, хтось приходить в ній в школу або університет. З поширенням і зростанням популярності свята кожен третій четвер травня у багатьох містах України почали проводитися святкові ходи в національних костюмах, зборів на площах, а також концерти, ярмарки та виставки, на яких можна побачити багато чоловіків, жінок і дітей в яскравому національному одязі. У ряді міст з 2012 року існує традиція дарувати вишиванки немовлятам, які народилися в цей день. Організаційний комітет свята проводить конкурси фотографій у вишиванках, в тому числі конкурс сімейних фото.

Крім бажання зберегти уявлення про національний одяг, День вишиванки переслідує своєю метою зберегти й традиції її створення і носіння, а також історію національного костюма.

Попри те, що свято не має офіційного статусу, популярність його з кожним роком зростає. Святкування стає одним зі способів заявити про унікальність національної культури, підкреслити її красу і характерні риси, відчути причетність до багатої культури.