Сьогодні в Росії запанував царсько-радянський реваншизм, який у всій красі проявився під час анексії Криму в України.
На його думку, він явно і очевидно став підставою єдності Росії 18 березня 2014 року, коли в своїй Кримській промові Путін сказав: «Те, що здавалося неймовірним, на жаль, стало реальністю. СРСР розпався. Події розвивалися настільки стрімко, що мало хто з громадян розумів весь драматизм, що відбувалися тоді подій та їх наслідків. Багато людей і в Росії, і на Україні, так і в інших республіках сподівалися, що виникла тоді Співдружність Незалежних Держав стане новою формою спільної державності. Адже їм обіцяли і загальну валюту, і єдиний економічний простір, і спільні збройні сили, але все це залишилося тільки обіцянками, а великої країни не стало. І коли Крим раптом виявився вже в іншій державі, от тоді вже Росія відчула, що її навіть не просто обікрали, а пограбували». Символом реваншизму в Росії тепер став симулякр «Крим наш!».
"У Росії відбувається не просто імпериализація, а ретроімпериализація", - вважає Дацюк.
“Реваншизм є боротьба за перспективу минулого, а не за перспективу майбутнього. Реваншизм орієнтує людину на минуле, в уявленнях минулого і в ідеях минулого. А зараз сприймається як підготовка до майбутнього тріумфу в уявленнях та ідеях минулого. Реваншист завжди реалізується. Відіграш завжди обмежений програним. Отигривающийся не вільний гравець, він хоче лише повернути програне. Реванш завжди проигришен, навіть якщо дозволяє відіграти більше. Для цієї перемоги ж треба грати, а не відіграватися", - пише Сергій Дацюк.
Що значить грати для Росії? Грати для Росії означає не обмежуватися територією колишньої імперії. Це означає створювати проект цілого світу, роблячи Росію джерелом і засобом такого миропроекта. Тобто поставитися до Росії як до конструктивної моделі нового світу. У такій картині, або правильніше сказати, конструкції світу, Росія сама повинна перетворитись на конструктивну модель.
“При міркуванні над можливістю створення «духовних сил», ми неминуче отримаємо проблему - щоб щось скріплювати «духовними скріпами», потрібно спочатку зрозуміти, що саме ми повинні скріплювати і навіщо нам це потрібно. Інакше кажучи, як казав Ленін, щоб об'єднатися, треба розмежуватися. Для духовних сил у самій Росії, потрібно усвідомити розкол людства, а не розкол Росії, бо це один і той же розкол", - стверджує український філософ.
“Росії як суспільству потрібен розкол. Лише розкол зможе виявити нові типи зв'язності, які з часом суспільство побудує всередині себе. Жодна національна держава у Росії в принципі не може статися, навіть якщо під цим розуміти не етнічно російське, а політико-національну російську державу, бо це і буде та сама імперія. Лише етнічний і територіальний розкол може привести до деякої нової зв'язності Росії. Причому, зауважте, мова не йде про заклик до політичного державного розколу і утворення нових держав - мова йде про суспільне розмежування всередині держави", - резюмує Сергій Дацюк.
