І до так званого референдуму про приєднання Криму до Росії в березні, і в жовтні 2014 року, частка росіян підтримують анексію півострова, поки залишається практично на одному - майже 90 відсотків - рівні. Про це свідчать дані опитувань провідних російських соціологічних служб. Але можна бути впевненим у тому, що ейфорія від приєднання Криму пройде. І справа тут не тільки в природному ході речей.
Головною причиною буде економічна. Рівень життя росіян падає. Курс рубля знижується. Всеросійський центр вивчення громадської думки фіксує: тільки 17 відсотків росіян вважають, що економіка країни розвивається в правильному напрямку. За даними «Левада-центру», 61 відсоток жителів країни чекають у 2015 році погіршення свого фінансового становища. Примітно, що 56 відсотків опитаних згодні з тим, що приєднання Криму до Росії та допомога сепаратистам в Донбасі вже в найближчому майбутньому призведуть до зниження рівня життя російського населення і навіть до економічної кризи
Такі цифри мали б змусити Кремль задуматися про заходи, покликані уникнути зростання соціального невдоволення. Але цього не відбувається. Навпаки, адміністрація Володимира Путіна спокійно дивиться на те, як в Москві на мітинг виходять лікарі, протестуючи проти масових скорочень і закриття районних поліклінік. Не лякають Кремль, схоже, і звільнення вчителів і вихователів у дитячих садках в російській провінції.
Може здатися, що влада приховує якийсь секрет, який дозволить в будь-який момент розгорнути незадоволених громадян, що йдуть з порожніми каструлями до будівлі міської адміністрації. Цим секретом, цілком може виявитися Крим.
Вже сьогодні росіяни незадоволені біженцями з Донецької та Луганської областей України. Їх треба годувати, вони вимагають роботи і допомогу. А грошей у країні все менше, і більшість росіян самі бояться опинитися на біржі праці вже в 2015 році. До біженців тут?
Але Крим - це цілий півострів-біженець. Йому потрібна робота для двох мільйонів чоловік. Крим втік від України і тепер йому потрібні дороги, міст через Керченську протоку, прісна вода, електрика, їжа, пенсії і це тільки початок списку. Дати все це обіцяла Росія. Але якщо у неї закінчаться гроші? Точніше, що станеться, коли населення усвідомлює, що грошей немає, тому що російська економіка отже вже не росте, а бюджет міліє?
У більшості виникне резонне питання: «Хто винен?» Самий логічний відповідь - влада. Так найчастіше відповідають громадяни більшості країн у важких ситуаціях. Після цього, якщо мова йде про демократичну державу, вони йдуть на вибори і змінюють уряд. До влади приходять нові люди, які шукають способи змінити ситуацію.
Але в Росії влада - величина постійна. Вона не мінялася вже більше 15 років. Сформували її люди стверджують, що з їх відходом країна загине. Чи зможуть вони залишити Росію «напризволяще» і дозволити народу переобрати або змінити їх?
Зрозуміло, немає. Значить, Кремлю доведеться запропонувати незадоволеним цапа-відбувайла, на якого можна буде списати витрати і покласти провину за виниклі проблеми. Не можна ж весь час звинувачувати у всіх російських бідах США, Захід і їх санкції. Крим і його жителі - ідеальні кандидати на цю роль всередині країни.
Достатньо всього декількох виступів опозиціонерів на центральних російських телеканалах, що організувати неважко, і росіяни зрозуміють, як дорого їм обходиться приєднання півострова. Один-два ліберальних економіста їм все пояснять. Ну, а представник влади розповість про те, наскільки виявилися невдячними кримчани.
До того часу жителі півострова, можливо, дійсно почнуть нарікати. Життя в складі Росії - це зовсім не цукор, а ілюзій при приєднанні до неї у кримчан було занадто багато. Знявши рожеві окуляри, вони побачать закривається малий бізнес, дефіцит води, електроенергії та продовольства і, нарешті, масове безробіття.
Кримські власті просять ще рік на повний перехід півострова на російське законодавство. Його можуть і не дати. І тоді перший сплеск невдоволення серед кримчан неминучий вже на початку 2015 року. Тут-то росіянам і покажуть мітинги їх невдячних співгромадян, нібито врятованих від «української хунти». «Ми їх врятували, практично розорилися з-за них, а вони ще й невдоволені», - обуряться у свою чергу російські телеглядачі. І забудуть про те, як вони хотіли піти до будівлі міської адміністрації стукати в порожні каструлі.
Їх переконають у тому, що влада не винна, вона рятувала кримчан. А ті виявилися невдячними і жадібними, марно витративши російські гроші. Залишиться тільки поцікавитися у населення Сімферополя, Севастополя та інших кримських міст: куди воно девало багатомільярдну російську допомогу, яка в реальності, цілком ймовірно, могла бути розкрадена на шляху у Крим і до півострова зовсім не дійшла.
