Депутат Держдуми, член комітету у справах СНД Ілля Дроздов запропонував заселяти спустошені російські села «працьовитими китайцями, північними корейцями та японцями». За словами парламентарія, сьогодні до нас із Середньої Азії налагоджений потік нелегальних гастарбайтерів. Вони не платять податки, і держава від них нічого не отримує. Дроздов впевнений, якщо влада легалізує мігрантські потоки і направлять їх в потрібне русло, країна як мінімум отримає додаткові доходи в бюджет і підйом економіки в сільській місцевості. Про те, чи можуть врятувати російське село приїжджі азіати, поговорили з керівником інституту демографії Вищої школи економіки Анатолієм Вишневським.
Вишневський: Без міграції Росії не обійтися. Демографічне питання для нас - один з ключових. Це одне з вузьких місць, які будуть стримувати розвиток країни і ставити під питання її майбутнє. У нас щороку народжуються близько півтора мільйонів чоловік, а помирають два з гаком мільйона. Таким чином, щоб зберегти чисельність населення на нинішньому рівні, країні необхідний приріст населення не менше 700 тисяч чоловік в рік.
Але депутати не з того починають. На жаль, зараз стало цілком нормальним, коли Держдума може внести будь-яку пропозицію без будь-якої експертизи фахівцями. Не можна просто так вкидати в простір ідеї. Адже Тут маса нюансів: куди селити приїжджих, за яким принципом.
Депутат як раз і збирається створити якийсь орган, який би розглянув всі ці питання.
Орган створити, зарплату покласти, а там і життя налагодиться... Треба спочатку підготувати грунт, а вже потім розбурхувати громадськість. У нас в країні і так склалося неблагожелатільне ставлення до міграції. З приводу висловленої пропозиції можу сказати - масово заселяти китайцями російські землі небезпечно.
Чому?
У Китаї існують певні претензії на російські території. Китайців в десять разів більше, ніж росіян. Уявіть: ми заселимо прикордонні території, а через кілька років вони прийдуть на захист своїх китайців. Точно так само, як ми сьогодні прийшли на захист росіян на Україні.
Може статися захоплення території?
Анатолій Вишневський
Звичайно. У нас на Далекому Сході на одній стороні Амура живуть приблизно 6 мільйонів росіян. А на іншій стороні річки - більше 100 мільйонів китайців. Хто їм може завадити? Багато хто заперечать - мовляв, «Китай наш друг, він не захоче». Але й ми ж не говоримо, що це відбудеться завтра. А якщо через 20-30 років? Соломку-то треба підстелити. А ми Сибір і Далекий Схід сьогодні практично не розвиваємо. Корінне населення звідти виїжджає. Але якщо нам не потрібні ці землі, їх візьме хтось інший. Є прислів'я: «Святе місце порожнім не буває». Але ця тема практично не обговорюється, хіба що в якихось кулуарах.
Якщо китайців слід побоюватися, то з якими іноземцями ми могли б мирно «ужитися»?
Кого і як запрошувати повинна визначити стратегія. Можливо, буде потрібно зробити якісь проби, експерименти. Бажаючих знайдеться тьма. Якщо мова йде про розвиток сільського господарства, можливо, потрібно звернути увагу на країни з розвиненим аграрним сектором. Ті ж таджики, узбеки, індійці. В принципі, в Росію може приїхати хто завгодно. В Америці мігранти звідусіль: з Китаю, Індії, Росії, з сусідньої Мексики. Зараз нас підживлює населення Середньої Азії. Ми до них негативно ставимося. Але все-таки у нас з ними багато спільного. Хоча на довгострокове освоєння російських земель приїжджих із Середньої Азії буде недостатньо.
Крім Сибіру і Далекого Сходу, які російські регіони вважаються малозаселеними?
Порожні землі зустрічаються практично скрізь. У нас одна п'ята населення зосереджена в Центральному економічному районі, який займає менше трьох відсотків території. Але щільність населення - понад 62 чоловік на квадратний кілометр - тут майже вдвічі нижче, ніж в Євросоюзі - приблизно 119 чоловік на квадратний кілометр. Головні проблеми - це азіатські частини Росії. Там на території, що становить 75 відсотків країни, проживає всього 22 відсотки її населення при щільності 2,5 особи на квадратний кілометр.
Чи не вийде, що в результаті колонізації російські села з часом перетворяться на таджицькі, корейські, узбецькі?
Якщо не вживати заходів, а просто відкрити кордони і кликати всіх-всіх, то років через двадцять в заселених територіях дійсно забудуть про російську мову. Американці зараз не можуть впоратися з іспаноязичіем, яке йде разом з мексиканцями. В Штатах цілі регіони переходять на іспанську мову. І це - американці при їх мощі, багатстві і досить високої щільності населення. Так що і нам зовсім уникнути цього, напевно, не вдасться. Але є певні методи, як мінімізувати ризики. Багато держав вводять систему квотування, коли з певної країни на рік до них можуть приїхати скількись чоловік. Якщо контингент буде різний з національностей, їм доведеться вчити російську мову, щоб комунікувати один з одним. Наприклад, багатомовністю відрізняється населення Африки. В Європі ви можете зустріти африканців, які не можуть спілкуватися між собою вільно: один знає німецьку, другий - французьку
Якість мігрантів, рівень їх освіти має значення для більш успішного процесу «колонізації»?
На мій погляд, це помилка, що нам потрібні виключно високоосвічені приїжджі, а некваліфікованим тут не місце. У Росії високоосвічене населення, нехай навіть і з поправками на наше зарозумілість, щоб воно могло реалізувати свої потенції, потрібно звільнити від тієї необхідної рутини, яку можуть виконувати і менш освічені, і менш кваліфіковані люди.
Як краще заселяти території в того же Сибіру: створювати для мігрантів автономні городки або «розбавляти» приїжджими корінне населення?
Значна частина Сибіру пустує. Немає там населення.
Виходить, приїжджі будуть варитися в своїй каші. А як асиміляція?
Ви мені задаєте питання, про відповіді на які ніхто не думав. Звичайно, анклави організовувати не дуже завбачливо і небезпечно. Треба вважати, розглядати потенціал конкретних районів. Це ж не просто - взяли насіннячко і кинули, куди впаде. Потрібно думати, які території можна було б виділити в першу чергу, куди рухатися далі. Над цим повинні працювати демографи, географи. Економісти могли б підказати, де можна створити точки зростання.
Потрібно адже думати, чим мігранти там займатимуться. Тільки лише розвитком сільського господарства? Це занадто вузька постановка питання. У нас величезні території пустують. І, між іншим, будуть потрібні кошти. Необхідно інвестувати в створення якихось економічних умов для сільського господарства, розвитку транспорту і так далі. І це має бути довготривала програма. Щоб не вийшло: сьогодні ми за мігрантів, а завтра у нас криза, давайте ми їх виженемо.
Чи є світовий досвід, коли країни заселяли свої території виключно іноземцями?
Америка. Колись там сільськогосподарські землі запрошували освоювати мігрантів. Потім, коли Штати індустріалізовались, сільське населення сконцентрувалося в містах. На економічний розвиток країни приїжджі мали істотний вплив.
Наші приїжджі можливо також з часом втечуть із сіл у міста?
І що в цьому поганого? Процес урбанізації і повинен йти. В Сибіру ж не тільки з селами дефіцит, а й з містами. Ну і потім, мігрантів-колонізаторів не треба розглядати як відрядних, які пожили і поїхали. Я бачу в них людей, які обжилися на місці, обзавелися сім'ями. І ставку потрібно робити не на перше покоління приїжджих, а на їхніх дітей і онуків. Вони навчатимуться в російській школі, знати російську і так далі.
Якщо судити за соцопитуваннями, до міграції у нас у більшості населення ставлення негативне. Як подолати цей бар'єр?
Потрібна правдива інформація, громадська дискусія на цю тему. Потрібна, нарешті, політична воля. Люди не ідіоти, вони все зрозуміють. Але з боку державних властей я не бачу зрушень.
Навколо міграції склалася міфологія, перебільшує і кількість приїжджих, і негативні наслідки їхньої присутності. І політики люблять експлуатувати це питання. У Москві, наприклад, улюблена тема: а давайте ми не будемо запрошувати мігрантів з Середньої Азії, а покличемо з російської глибинки. Але це неправильно. В результаті Росія спорожніє, і все сконцентрується в Москві і Московській області.
