Але поки що не вважає Україну надійним партнером у цій боротьбі.
Прес-секретар президента Барака Обами в середу заявив, що лідер США готовий підписати "Акт у підтримку свободи в Україні", прийнятий Сенатом минулого тижня. Фактично, цей документ надає Києву можливість стати союзником Штатів поза НАТО, хоча формально ця норма в законопроект і не увійшла.
Натомість проект передбачає посилення санкцій проти Росії, а також можливість постачання зброї в нашу країну. Обама довго сумнівався, чи підписувати цей закон, заявляв, що нові санкції потрібно узгодити з ЄС. Але в результаті зважився.
В американському Інституті Брукінгса пояснили, що навряд чи Київ швидко отримає озброєння або пільгові кредити. Максимум, що може дозволити собі Вашингтон в цій ситуації - це обмежені поставки спорядження і товарів подвійного призначення.
Але не це головне. Голосування за згаданий документ, на думку генерала армії США у відставці Стенлі Маккрістала, означає зміну реакції західного світу на конфлікт на Сході України. А також переоцінку ролі, яку в цих подіях грає Росія.
Досі Захід був розгублений
Ще кілька місяців тому здавалося, що захід не може впоратися з ситуацією. "Світова геополітика тріщала по швах. А Барак Обама говорив, що Америка більше не може грати роль глобального шерифа", - говорить генерал Маккрістал Фокусу.
У Вашингтоні наполягали на мирне врегулювання і закликали Москву виступити посередником. На думку військового, це давало Росії нові стимули для продовження агресії.
Приблизно такої же риторики дотримувалися і в ЄС. Німеччина має тісні економічні зв'язки з Росією: за даними Eurostat, більше 2 тисяч німецьких підприємств й зараз співпрацюють з цією країною. І тому Берлін не тільки не наважувався різко змінити формат відносин з Москвою, але і стримував своїх колег по союзу.
Крім того, в 2014 Європа переживала наслідки виборів у Європарламент, де більше 15% місць зайняли популістські партії. Їх негласний лідер Марін ЛеПен заявляла тоді, що політика Володимира Путіна спрямована на захист нації, і Європа не повинна втручатися.
Влітку популісти претендували на кілька ключових посад у структурах ЄС, і тому багато політиків просто не хотіли коментувати конфлікт в Україні, щоб не нагнітати внутрішнє протистояння в своїх країнах.
На думку Джона Метлока з Колумбійського університету, рік минув під загальним знаком розгубленості країн Заходу. «Події розвивалися так швидко, що дипломати і політики не встигали реагувати на них», - говорить він. Тим більше, громадяни багатьох країн мали завищені очікування з приводу різкої реакції Заходу на демарш Росії.
Найбільш показовим проявом цих тенденцій став саміт НАТО в Уельсі у вересні. Тоді значна частина світових лідерів навіть готова була визнати, що альянс своїм розширенням сам спровокував Володимира Путіна на агресивні дії.
У підсумку взяла гору пацифістська доктрина, мовляв, треба почекати, і жодній країні не був наданий План дій для членства в цій організації.
Обама і Меркель зважилися
Але поступово риторика щодо Росії на Заході почала змінюватися.
По-перше, в останніх промовах Барака Обами щодо цього питання зникла невпевненість. Він змушений реагувати на нові загрози, оскільки стимулює його політична конкуренція всередині країни.
Конгрес, який після проміжних виборів у жовтні контролюють республіканці, також хоче використовувати агресивну риторику проти Росії для боротьби з президентом. Опоненти вже багато років критикують Барака Обаму за слабкість на міжнародній арені, тому зараз готові взяти на себе роль опонентів Росії.
Це має стати уроком для американського лідера - геополітика не терпить порожнечі. Тому США спробують знову зайняти місце лідера, і більш активна допомога України і санкції проти Росії стануть основою цієї доктрини.
По-друге, Європа, нарешті, адаптувалася до ворожих заявам Росії. У Брюсселі сформували органи влади, ненадовго відволіклися від внутрішніх драм з децентралізацією Союзу і подумали, як відповідати на зовнішні загрози.
Тому від риторики замиривания, на думку Джона Метлока, ЄС незабаром перейде до більш войовничим промов. Аналітик припускає, що Європа незабаром може створити власні сили швидкого реагування і ввести новий етап санкцій проти Москви.
По-третє, до кінця року Німеччина почала виходити з стану цивільного пацифізму. До цього будь-які прояви військової активності або втручання в конфлікти викликало у звичайних німців опір. Тепер влада хоче стати лідером у протидії політиці Росії і все більше німців підтримує цей напрямок політики.
На думку Томаса Палмера з Інституту КАТО, зараз Америка і ЄС близькі до створення однієї загальної доктрини щодо загроз, що виходять від Росії. «Західні лідери дуже повільно реагують на мінливий світ. А головне, не хочуть визнавати проблем, поки вони не стануть явними», - нарікає експерт.
Україні варто напружитися
При цьому всі опитані експерти стверджують, що Києву не варто дуже сподіватися на матеріальну допомогу в протистоянні з Росією. ЄС і США більше зосередяться на стримування Росії біля кордонів НАТО. Але починати з нею прямі зіткнення поки не стане. Барак Обама чітко заявив, що час великих зарубіжних операцій російської армії пройшло.
Крім того, незважаючи на бажання Вашингтона знову стати світовим лідером, його більше не будуть турбувати зростання джихадизму на Близькому Сході і можливе розростання епідемії вірусу Еболи, і тільки потім Росія.
Втім, Україна все ж може використовувати поступову зміну риторики Заходу на адресу Росії. Особливо якщо зможе довести, що готова зупинити наступ Москви на свої східні кордони і провести реформи.
Але поки в США і ЄС більше сподіваються на санкції, які повинні змусити Росію відмовитися від своїх намірів. Постачання спорядження і товарів, на думку західних експертів, будуть невеликими - так як США потрібно витрачатися на боротьбу з джихадистами, а ЄС більше думає про свою економіку.
Але якщо конфлікт затягнеться і загальні позиції західних країн зміцняться, ситуація з Україною може змінитися.
