15 січня в Європарламенті була прийнята резолюція по Україні, в якій йдеться про те, що ЄП підтримує надання нашій країні військової допомоги з боку країн-членів Європейського союзу. Крім того, прийнявши до уваги скасування позаблокового статусу України, європарламентарії визнали її право самостійно визначати вектор свого розвитку, і закликали ввести нові санкції проти Росії. Провідні українські експерти пояснили, що означає ця резолюція для України.
Як зазначив політичний експерт Євген Магда, прийняття Європарламентом резолюції означає для України те, що вона не одна у боротьбі з Росією.
«Для України це буде означати дуже багато. Те, що відбувається в Європарламенті, відображає, в принципі, думка значної частини європейських громадян», - сказав Магда.
Для Росії ухвалення цієї резолюції, на думку політолога, стало черговим подразником.
«Хоча в Росії вже заявили, що вони не збираються вести переговори про скасування санкцій, тому, можна зробити висновки, що вони до цього готові», - зазначив політолог.
На думку політичного аналітика Олександра Палія, прийняття резолюції має дуже велике значення для України.
«Фактично вони почали поступово визнавати сепаратистів терористами. Крім того, є заклик надати військову допомогу з боку ЄС і є заклик до введення чергових санкцій проти Росії у разі загострення ситуації», - сказав Палій.
За словами експерта, поки що це лише рекомендації, але враховуючи, що згідно з конституційними змінами ЄС Європарламент - досить важлива структура, до них прислухаються.
«Хоча між рекомендацій ЄП та їх рішенням, має пройти кілька місяців. У всякому разі, так було у попередніх хвилях по відношенню до Росії», - підкреслив політолог.
Як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, Європарламент хоч і прийняв резолюцію, але зробив не все, що повинен був зробити.
«Почнемо з того, що Європарламент не зробив. Були пропозиції визнати «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями, а вони на таку крайню міру не пішли, тому що тоді доведеться визнавати і Росії терористичною організацією, враховуючи, що вони все-таки спонсорують ці так звані республіки», - зазначив Карасьов.
Незважаючи на це, за словами політолога, прийнята резолюція є досить важливим символічним і психологічним моментом, а крім того, ще одним проявом солідарності європейських країн з Україною, яка переживає зараз нелегкі часи і знаходиться в режимі неоголошеної війни з північним сусідом.
«Цей факт може мати військово-стратегічне й економічне вимірювання. Що стосується військового, то в цій резолюції зазначено те, що Україні може бути надана допомога в зміцненні обороноздатності, що може бути реалізовано по лінії НАТО і навіть по лінії США. А економічні полягають у тому, що згідно цієї резолюції по відношенню до Росії не виключені нові додаткові санкції, що призведе до погіршення російської економіки. Це також як спосіб тиску на Росію», - підкреслив Карасьов.
У той же час Україні очікувати від європейських країн поставок якогось надсучасного зброї, за словами військового експерта, директора інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express» Сергія Зугрца, не варто.
«За великим рахунком це можуть бути поставки, про яких раніше Україна просила. Зброя може поставлятися з країн, у тому чи іншому форматі, від Америки до європейських країн», - сказав Згурець.
За словами експерта, на даному етапі для України важливі, насамперед, постачання розвідувальних апаратів (безпілотників), легкої бронетехніки і систем стеження.
«Нам потрібні сучасні безпілотники ближнього поля бою до 100 км, потрібні тепловізори, які ми зараз хоч і купуємо, але їх все одно не вистачає. Ці речі можуть зміцнити українську армію, особливо, для війни в нічний час, тому що вночі нам воювати поки складно.
Що ж стосується систем поразки, то, на думку нашого співрозмовника, вони Україні поставлятися не буде, як не буде поставлятися і високоточна зброя.
«У нас є свої заводи, які можуть випускати високоточна зброя, але проблема в тому, щоб були правильно сплановані гособоронзакази. Крім того, треба робити ті зразки, які нашим військовим знайомі. Якщо говорити про постачання чужого високоточної зброї, то за ними стоять наступні моменти. Треба буде проводити навчання, роз'яснювати, як його обслуговувати, а також постачати разом з ним запасні частини. Виходячи з цього, ні Німеччина, ні Франція не зможуть знайти мотивацію таких дій для своїх виборців», - зазначив Згурець.
