Схожа доля спіткала майже всі кримськотатарські медіа. З головних видань та каналів реєстрацію в Роскомнагляді пройшла тільки газета "Голос Криму. New", яка кардинально змінила колишню редакційну політику. Про це повідомили активісти нещодавно створеної правозахисної групи "Міжнародний комітет по захисту незалежних кримськотатарських ЗМІ".
- Іншим національним ЗМІ в реєстрації яких відмовлено (ИА QHA, інформаційні ресурси медіахолдингу ATR, а також газета "Авдет"), або дані видання ще не отримали остаточної відповіді реєструючого органу, - йдеться в повідомленні.
Зокрема, досі невідома доля газет "Янъы Дунья" і "Къырым", а також журналів "Арманчикъ", "Къасевет" і "Йилдиз". Серед місцевих видань, що виходять кримськотатарською мовою, реєстрацію пройшло тільки додаток до "Судакським вістям" - "Сувдагъ сесі". У той же час, разом з ATR без ліцензії залишилися інтернет-портал 15.минут.org, дитячий канал Лялі, радіостанції Мейдан і Лідер.
- Таким чином, на сьогоднішній день можна говорити про те, що на території Криму фактично відсутні національні засоби масової інформації, надають можливість отримання інформації кримськотатарською мовою. Отже, кримські татари позбавлені звичних джерел отримання інформації, - зазначають правозахисники.
ЩО ДАЛІ?
Раніше власник ATR Ленур Іслямов розповів в інтерв'ю Йоду, що не збирається ні продавати холдинг, ні переносити його на Україну, ні розпускати колектив.
- Ми прийняли рішення тимчасово зупинити мовлення, поки не придумаємо, як можна продовжити роботу. Будемо подавати до суду, вимагати від Роскомнагляду видати ліцензію, - заявив він.
Судитися мають намір і в керівництві інформаційного агентства QHA.
- Ми будемо судитися з Роскомнаглядом, в першу чергу, щоб виразити свою незгоду. Ми десять років працювали в Криму, а тепер опинилися поза законом, - каже головний редактор Гаяна Юксель.
А главред "Авдета" Шевкет Кайбуллаев підкреслив, що продовжить випускати газету без реєстрації.
- Попрацюємо якийсь час. Нас не можна відключити як телеканал. Що мені можуть зробити? Ну техніку заберуть, обшуки проведуть. Можуть заарештувати мене, не страшно. Не страшніше, ніж жити зараз в Криму, - сказав редактор.
При цьому більшість ЗМІ, яким відмовили у реєстрації, зазначають - ліцензії не видали з формальних причин. То не там кому поставили, то нібито допустили помилку при заповненні даних. Причому зазвичай в таких випадках документи відправляють на доопрацювання, але Роскомнагляд цього робити не став.
Що стосується "Голосу Криму" - навіть його майбутнє туманне. З суспільно-політичної газета перекваліфікувалася культурологічно-історичну, що незмінно позначиться на кількості передплатників. При тому, що їх і так небагато - близько 6 тисяч. Поки виручених коштів вистачає тільки на виробничі витрати і майже символічну зарплату співробітникам.
- Не впевнений, що газета зможе довго існувати в режимі такої жорсткої економії, - зітхає главред Ельдар Сеітбекіров.
