«Незважаючи на невпинну риторику Володимира Путіна про російський націоналізм та економічну незалежність країни, Росія виявилася нездатна повноцінно реагувати на дії Єврокомісії проти Газпрому», – пише доктор юридичних наук, заступник директора Інституту Кеннана при Міжнародному науковому центрі імені Вудро Вільсона Вільям Померанц у своїй колонці для Reuters.
Рішення Єврокомісії висунути антимонопольні звинувачення проти російського енергетичного гіганта, зазначає автор, викликало негайний протест РФ в особі міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Він заявив, що Європейський союз міняє коней на переправі. Європейці, однак, намагалися послати Росії зовсім інший сигнал – Газпром не має права зневажати закони ЄС.
Комісія ставить Газпрому зловживання домінуючим становищем на ринку і завищення цін на газ в кількох країнах ЄС, пише колумніст. Оскільки Газпром є державною фірмою з геостратегічними функціями, то звичайною компанією його не назвеш. Крім того, потенційні стягнення ЄС можуть скласти до 10% світових прибутків компанії, і тому європейське антимонопольне обвинувачення не може залишитися без відповіді.
Разом з тим, Путіну доведеться відповідати на цей виклик в той момент, коли енергетичні та економічні можливості Газпрому досить обмежені. Йому також доведеться проковтнути нагадування Євросоюза про те, що навіть після української кризи Росія не може диктувати свої правила на міжнародній арені.
Єврокомісія хоче продемонструвати Путіну, що не збирається йти на які-небудь спеціальні поступки Газпрому, продовжує Померанц. Звинувачення проти російського монополіста підтвердило те, що стає все більш очевидним з часів початку української кризи – Росія набагато сильніше інтегрована у світову економіку, ніж здавалося спочатку. Ці відносини можуть бути розплутані тільки ціною значних фінансових втрат.
Так, в ході української кризи Путін довів, що готовий відкрито порушувати міжнародні норми незалежно від того, які економічні наслідки понесе Росія. І головний важіль впливу Путіна – це його контроль над рівнем насильства в Україні, пише колумніст. Світ уважно стежить за тим, коли бойовими діями тільки погрожують, і коли вони вже ведуться.
Путін не може по-справжньому святкувати перемогу, поки не перепише існуючі правила гри – будь то в сфері безпеки, енергетики, торгівлі або фінансів. В іншому випадку йому доведеться постійно реагувати на домінуючі закони, до створення яких Росія не має ніякого відношення, пише Померанц. Європейська комісія, таким чином, нагадала Путіну, що до подібної перемоги йому ще дуже далеко.
