22 червня – день пам'яті і скорботи
Першими навалу фашистів відчули українські землі.
Київ почали бомбити близько чотирьох ранку 22 червня: заводи, військові аеродроми, мости. Під час першого нальоту загинули 25 осіб, 76 отримали поранення.
У Криму війна почалася раніше, ніж перші бомби впали на інші міста Союзу. Так, Севастополь в 3 години 48 хвилин ранку, за 12 хвилин до офіційного початку війни, зазнав перших втрат.
Скорботний список населених пунктів України, стертих з лиця землі гітлерівцями, містить понад 250 сіл. Жертвами окупантів ставали не тільки особи, причетні до руху Опору, але й ті, хто не становив ніякої потенційної загрози режиму — діти, жінки, люди похилого віку, хворі. За окремим планом знищувалися пацієнти неврологічних диспансерів, тяжкохворі.
Справжніми конвеєрами смерті стали «робочі», «трудові» табори, гетто і табори для військовополонених, яких в Україні налічували близько 230.
Жахливою трагедією мільйонів жителів України стала їхня примусова депортація. Усього з України в Німеччину й інші країни загарбники вивезли від 2,4 до 2,8 млн мирних громадян, що склало майже 80% всіх депортованих нацистами радянських людей.
Українці зі зброєю в руках внесли величезний внесок у розгром нацистської Німеччини. Під час війни кожен п'ятий українець загинув. Але це далеко не остаточні дані. Над їх уточненням по мірі надходження нових матеріалів ще тривалий час будуть працювати вчені, громадські організації, військкомати — усі ті, кому дорога пам'ять про кожну людину, якого забрала від нас війна.
