Рада Європи назвала Молдавію наступною гарячою точкою. Молдова ризикує стати новою " гарячою точкою, а наслідки кризи в цій країні можуть вийти далеко за її межі.

Таку думку висловив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд в статті, опублікованій в The New York Times.

На його думку, владі Молдови слід поквапитися з проведенням реформ, в іншому випадку ця країна зіткнеться з серйозною економічною кризою. Ягланд зазначив, що спроби проєвропейських політичних сил, які прийшли до влади в 2009 році, покращити ситуацію в державі, поступово зійшли нанівець. «Корупція процвітає, а влада в країні все ще знаходиться в руках олігархів, при цьому низький рівень життя призвели до того, що громадяни залишають країну», — пише Він.

Генсек зазначив, що в Кишиневі повинні винести урок з подій на Україні і не допустити подібного розвитку подій. «У сьогоднішній Європі міцність і стабільність держави залежать від її прихильності до демократії та верховенству закону. Ми не повинні забувати, що криза на Україні почався з глибокого розчарування народу політичними інститутами», — підкреслив Ягланд.

Першими кроками влади, на його думку, повинні стати боротьба з корупцією, зміцнення банків і захист судової системи від політичного втручання.

2 серпня прем'єр-міністр Молдови Валерій Стрілець, чий кабінет був затверджений 30 червня, закликав «перезавантажити» відносини з Росією. Він зазначив, що РФ — важливий партнер, але між країнами не вистачає взаєморозуміння. «Ми повинні подолати цей бар'єр, сісти за стіл переговорів, щоб обговорити весь комплекс питань», — заявив він.

У липні 2014 року Росія скасувала режим вільної торгівлі з Молдавією. Рішення пов'язане з тим, що Кишинів підписав угоду про створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Нульові ставки мит на ввезення в Росію сільгосппродукції з республіки були скасовані, щоб уникнути реекспорту європейських товарів через Молдавію. Крім того, ряд продуктів тимчасово перебуває під забороною через невідповідність російським вимогам до якості.

Київ з квітня 2014 року проводить силову операцію проти прихильників самопроголошених Донецької та Луганської народних республік. Сторони неодноразово оголошували перемир'я, що призводило до зниження інтенсивності бойових дій, проте не до їх повного припинення. За даними ООН, жертвами конфлікту стали близько 6,5 тисячі осіб.