Про це пише співробітник Канадського інституту досліджень України Тарас Кузіо у своїй статті для Financial Times.
“Проведення вже третіх демократичних виборів після торішнього Євромайдану – революції в регіоні, для якого демократичні вибори були незвичні, – один з багатьох знаків того, як далеко Україна пішла від Росії і до якої міри дії російського президента прискорили цей процес”, – вважає автор матеріалу.
“Російська держава, що на очах стає все більш жорсткою і авторитарною з її підтримкою ресоветізації і ресталінізації різко контрастує з тим, що відбувається в Україні – з демократизацією, знесенням радянських пам'ятників, відмовою від комуністичної символіки і довготривалим курсом на десталінізацію. Більшість українців, на відміну від Путіна і більшості росіян, не скаржаться на розпад СРСР”, – відзначає Тарас Кузіо.
На думку канадійського вченого, російська агресія в Україні викликала зворотну реакцію в п'яти напрямках. “У сфері політики: Партія регіонів і Комуністична партія розпалися, і проросійські сили вже не можуть отримати значну підтримку в українському парламенті. У 2014 році прихильники євроінтеграції вперше в історії України отримали конституційну більшість голосів”, – пише автор статті.
“У сфері патріотизму та національної ідентичності: російська агресія ненароком викувала нову громадянську українську національну ідентичність, об'єднавши україномовне і російськомовне населення. Агресію перемогла не українська держава, яка в першій половині 2014 була ледь живою, а народний опір, всі разом – етнічні українці, росіяни, євреї та інші. У народній війні, яка стала продовженням протестного Євромайдану, брали участь солдати, добровольці і групи громадянської суспільної підтримки, які складалися переважно з жінок”, – продовжує журналіст.
Канадієць зазначає, що в путінській авторитарній Росії не розуміють, як окремі громадяни можуть діяти самостійно, без наказу, відданого властями, а коли російські громадяни проявляють ініціативу і твердість характеру, їх розтрощує всемогутня держава.
“Ще один незрозумілий для путінської Росії фактор – це те, що більшість російськомовних українців проявили себе як українські патріоти, противники “русского мира” і Євразійського союзу. Російська влада, яка таврують всіх українців, не згодних з приєднанням до цих двох структур, як “фашистів”, не може пояснити, чому сепаратисти і російські війська б'ються з російськомовними українцями та євреями. Україна – країна з найбільш вільними в світі російськомовними ЗМІ, і немає нічого дивного в тому, що українці не вважають мовне питання першорядною проблемою. 82% російськомовного населення України не відчувають, що їм щось загрожує (а небезпека для російського населення – це той самий привід, під яким Путін захопив Крим)”, – наголошується в статті.
“У сфері релігії і церкви: Російська православна церква (РПЦ) неухильно втрачає прихильників в Україні. Хоча населення України втричі менше, ніж у Росії, до 2014 року число парафій РПЦ у двох країнах було приблизно однаковим. З 2014 року популярність РПЦ різко впала, а число прихожан її основної суперниці – Української православної церкви Київського патріархату – зростає. Київський патріарх Філарет став найпопулярнішим релігійним лідером України, а лідери РПЦ викликають найбільшу недовіру. Ці тенденції посилюють тиск на патріарха Константинопольського та Вселенського на користь визнання автокефального статусу Української православної церкви, а цей крок радикально зменшить вплив РПЦ в світі”, – пише журналіст.
“У сфері ставлення до історії: десталінізація відбувається в Україні вже близько трьох десятиліть, і більшість українців, на відміну від росіян, оцінює Сталіна вельми негативно. У всій Україні, у тому числі на сході і на півдні, більшість населення вважає Голодомор 1933 року геноцидом. Російська агресія позначилася переважно на ставленні суспільства до Другій світовій війні. Україна, як і вся Європа, відзначає день її закінчення 8 травня, на відміну від Росії, для якої день Перемоги у Великій вітчизняній війні, коли вшановують Сталіна як великого військового лідера, – 9 травня. Більшість українців – вперше за всю її історію – висловлює позитивне ставлення до партизанів-націоналістів, котрі в 1940-х роках воювали і проти нацистів, і проти СРСР. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія, котрих очорняли і радянська, і російська влада, створили найбільшу партизанську армію часів Другої світової війни, користуючись тими ж прийомами самоорганізації і креативним підходом, які проявилися під час Євромайдану і народної війни проти російської агресії”, – йдеться в матеріалі Financial Times.
“У сфері зовнішньої політики: вперше більшість українців підтримує вступ до НАТО. 49% жителів країни виступають за тісніші зв'язки з Європою і тільки 8% – за зв'язки з Росією; 64% позитивно ставляться до Євросоюзу, 50% – до США, 45% – до НАТО. Підтримка ідеї вступу в очолюваний Росією Митний союз скоротилася з 40% в 2011 році до теперішніх 17% “, – наводить Тарас Кузіо п'ятий напрямок.
“Найближчим часом Путіну навряд чи поставлять пам'ятник у Києві. Хоча українці вдячні йому за ці непередбачені для нього самого наслідки його дій, вони будуть продовжувати наполягати, що Путіну час залишити їх у спокої”, – підсумовує журналіст.
