Ім'я російського олігарха Дмитра Мазепина в українській політиці спливло в листопаді у скандалі, пов'язаному з приватизацією Одеського припортового заводу.
Тоді ряд вітчизняних ЗМІ поширили відео нібито мала місце зустрічі Мазепина і Саакашвілі, нібито обговорюють взаємовигідні умови приватизації цього активу на користь російського підприємця. Обидві сторони вже заявили, що це відео є фальшивкою. І, тим не менш, ця історія в останні тижні стала основним "компроматом", який пред'являють одеському губернатору його опоненти. Згадав про неї на вчорашньому скандальному засіданні Ради реформ і глава МВС Арсен Аваков. Але, хто насправді цей Дмитро Мазепин і чи він міг налагодити тісні зв'язки з Саакашвілі?
Прізвище Мазепина в зв'язці з Україною в самій Росії почала звучати ще на початку 2014 року. Тоді окремі місцеві ЗМІ розповсюдили інформацію про те, що засновник "Уралхіма" нібито підтримує український Євромайдан. Хоча, весь сир-бор на цю тему розгорнулася навколо відео-ролика досить сумнівної якості, на якому активісти Майдану махають прапором підприємства "Тольяттіазот", частина акцій якого належать "Уралхиму". Пізніше, вже після початку війни на Донбасі, Мазепина почали звинувачувати в тому, що він став спонсором АТО. Мовляв, він разом з Ігорем Коломойським має намір взяти участь у приватизації ОПЗ, а оскільки колишній голова Дніпропетровської ОДА, за версією російських ЗМІ, містить кілька приватних армій, що воювали в АТО, то, отже, Мазепин також фінансує ці армії. Ще Мазепина називають мало не головним спонсором російської опозиції і новим Ходорковським.
Беручи до уваги стару російську приказку про суми і в'язниці, стверджувати, що Мазепин уникне такої сумної долі ми не будемо. Втім, нас цікавлять факти з біографії цього російського олігарха, які можуть підтвердити або спростувати розкручуваний останнім часом образ Мазепина, як опозиційного до Кремля олігарха. Але, як виявилося, таких у послужному списку власника "Уралхіма" просто немає. Швидше навпаки – основна частина кар'єри Дмитра Мазепина свідчить про те, що він тісно пов'язаний з правлячою російською елітою. І головним тому підтвердженням є те, що свою хімічну імперію Мазепин почав створювати якраз тоді, коли команда Володимира Путіна почала кримінальне переслідування Михайла Ходорковського.
Свої неабиякі управлінські таланти Дмитро Мазепин проявив ще в 90-ті роки. Так, у 1997 гому він вже займав пост віце-президента Тюменської нафтової компанії. У 1999-2001 рр. працював заступником голови Російського фонду федерального майна (РФФД), потім керував "Кузбассуглем", потім знову заступник голови РФФД, а в 2002 році його призначили президентом АК "Сибур", що входить в структуру ВАТ "Газпром". Причому Мазепину доручили досить відповідальну місію – простежити за поверненням активів "Сибура" юридичний під контроль "Газпрому" після того, як його попередник Яків Голдовський вирішив розмити частку енергетичного гіганта у власності компанії. Мазепин впорався зі своїм завданням всього за півроку, після чого вирішив створити власний бізнес на базі створеного ним "Конструкторського бюро".
У 2004 Мазепин купив контрольний пакет акцій ВАТ "Кірово-Чепецький хімкомбінат", у 2005 році - АТ "Галоген", "Міндобрива", АТ "Азот", а ще через два роки створив на базі цих підприємств об'єднану компанію "Уралхім". У 2013 році Мазепин разом з іншим російським олігархом Михайлом Прохоровим викупили у Сулеймана Керімова ВАТ "Уралкалий", і сьогодні Дмитро Мазепин входить в сотню найбільш заможних росіян, а його активи оцінюються в $1,4 млрд.
До речі, партнера Мазепина – Прохорова ще не так давно називали головним спонсором російської опозиції і новим Ходорковським. У 2012 році Прохоров навіть висунув свою кандидатуру в президенти, критикував політику Путіна, і що державі варто знову звернути свій погляд у бік Європи. За підсумками тієї кампанії Прохоров зайняв третє місце, набравши майже 8% голосів, після чого оголосив, що відходить від бізнесу і цілком присвятити себе політиці в рамках проекту "Громадянська платформа". Але в підсумку виявилося, що за опозиційної вивіскою цієї політичної сили криється чергова технологія Кремля. Іншими словами Прохоров зіграв роль "доброго олігарха", який послужив свого роду громовідводом для протестної частини населення. А заодно допоміг Кремлю провести комплексне сканування суспільства і політичних еліт.
Немає сумнівів, що приблизно така ж роль уготована і Дмитру Мазепину. Адже не дарма власника "Уралхіма" зараз називають головним спонсором одного з лідерів російської опозиції Олексія Навального. Російське суспільство зараз буквально живе "полюванням на відьом", що проявляється в пошуку представників п'ятої колони, яка працює на благо Держдепу, або на "злісних терористів-бандерівців". А підтримувати вогонь цього благородного гніву Кремля – діло святе. Чим більше негативних емоцій у населення по відношенню до уявних ворогів, тим спокійніше верхам.
