Постраждає російський бюджет, який недоотримає прибуток. Якщо, наприклад, ціна впаде до 15 доларів за барель, бюджет не отримає взагалі ніяких надходжень — по законодавству при такій ціні вся виручка залишається у нафтових компаній. Дефіцит бюджету вдарить по населенню: для виконання травневих указів президента і гонки озброєнь потрібні кошти. Можуть постраждати бюджетники, охорона здоров'я, наука і освіта.
Вже в понеділок, 18 січня, перші танкери з сирою іранською нафтою вирушать з країни. За оцінками, Ірану протягом найближчих тижнів зможе наростити експорт нафти до 500 тисяч барелів на добу, що збільшить надлишок пропозиції на ринку і вплине на світові ціни.
Що буде з цінами на нафту?
Михайло Крутіхін, партнер консалтингової компанії RusEnergy, вважає, що до кінця року Іран зможе поставляти на зовнішній ринок додатково мільйон барелів на добу, що становить близько 1% від загальносвітового обсягу. Повністю відновити свій експортний потенціал країна зможе через два-три роки.
Зараз пропозиція на нафтовому ринку перевищує попит на 1,5-2 млн барелів на добу. Додаткові обсяги призведуть до ще більшого перенасичення. Крім того, Іран буде продавати нафту зі значними знижками, щоб відвоювати ринки, зайняті конкурентами, що також, на думку Крутіхіна, знизить ціни. Однак у довгостроковій перспективі, пророкує він, ціни зафіксуються на рівні 30-40 доларів.
Антон Усов, керівник нафтогазової практики KPMG, переконаний, що скасування іранських санкцій не вплине на світові ціни на сировину значно: «можливо зниження на кілька доларів, обумовлене швидше психологічними чинниками, ніж реальною ситуацією». Усов пояснює, що в спостережуваному останні місяці падіння вартості бареля вже закладені очікування виходу Ірану на ринок.
Такої ж думки дотримується і Сергій Пікін, голова Фонду енергетичного розвитку. За його прогнозом, у понеділок, 18 січня, в перший день торгів після скасування іранських санкцій, вартість бареля Brent на біржі не буде значно відрізнятися від п'ятничних значень і складе 28-29 доларів. При цьому іранська нафта, за інформацією джерел експерта, буде продаватися за 23-24 долара.
Той факт, що Саудівська Аравія заявила про готовність продавати нафту за 16 доларів за барель, відображає загальну для країн-експортерів тенденцію, вважає Антон Усов. Він зазначає, що держави з сировинною економікою в нинішніх умовах будуть готові опустити ціни до собівартості, щоб нафтові компанії могли виживати, але ненадовго: наповнюваність бюджету цих країн залежить від експорту сировини. Однак, за словами експерта, при 15-20 доларах за барель ринок протримається максимум рік і в середньостроковій перспективі «гра на пониження» закінчиться. При цьому іранський фактор, що збільшує перенасичення ринку, не дозволить цінам вирости вище 40 доларів.
Чим загрожує Росії скасування іранських санкцій?
Щоб зберегти європейський ринок, конкуруючи з низькими іранськими цінами на сировину, Росія змушена буде робити знижки. Постраждає російський бюджет, який недоотримає прибуток. Якщо, наприклад, ціна впаде до 15 доларів за барель, бюджет не отримає взагалі ніяких надходжень — по законодавству при такій ціні вся виручка залишається у нафтових компаній. Дефіцит бюджету вдарить по населенню: для виконання травневих указів президента і гонки озброєнь потрібні кошти. На думку Михайла Крутіхіна, можуть постраждати бюджетники, охорона здоров'я, наука і освіта.
Існуючі контракти на постачання будуть виконуватися, але в перспективі декількох років частина ринків в Європі Росія може втратити. Насамперед це північно-західна Європа. Тим більше що іранці вже оголосили, що шляхом змішування двох сортів нафти їм вдалося отримати суміш, за складом схожу на російську експортну Ural. При цьому, за словами Крутіхіна, Китай продовжить імпортувати російську сировину, навіть незважаючи на те, що іранські ціни будуть нижчими.
Кому, крім Ірану, вигідно зняття економічної блокади?
Падіння нафтових цін вигідно країнам-імпортерам: Західній Європі, США, Японії, Китаю. При низьких цінах їх економіка буде розвиватися. Що невигідно Росії, яка при цьому брала участь в складі «шістки» в переговорах щодо зняття іранських санкцій. Михайло Крутіхін впевнений, що за зняття санкцій з Ірану Росія боролася тільки на словах, сидячи за столом переговорів, але фактично, вважає експерт, Москва робила все, щоб це рішення було відкладено чи навіть зірвано. У той же час зняття економічних санкцій з Ірану відкриває для Росії раніше закритий ринок збуту озброєння, адже тепер Іран не тільки зможе наростити експорт нафти, але і отримає доступ до заморожених активів на зарубіжних рахунках, які, за оцінкою Мінфіну США, досягають $50 млрд і можуть бути витрачені на військові потреби.
Як зміниться геополітична ситуація на Близькому Сході?
Санкції ЄС і США надавали серйозний вплив на економіку Ірану та їх зняття призведе до зміцнення положення країни на Близькому Сході, впевнений арабіст Володимир Ахмедов. Він вважає, що надходження в бюджет від продажу нафти дозволять Ірану не тільки підтримувати економіку країни і власні соціальні проекти, але і фінансувати шиїтські угруповання в інших арабських країнах, а також підтримувати своїх прихильників в Сирії і Іраку. Ахмедов підкреслює, що не впевнений у довгостроковості скасування економічної блокади, оскільки наступний президент США може переглянути свої відносини з Іраном. Під питанням залишається і те, чи стане тепер Іран поступливішими у відносинах із Заходом.
Саудівської Аравії та інших країн Перської затоки буде дуже важко конкурувати з Іраном, тому найближчим часом почнеться цінова війна, вважає Михайло Крутіхін, виключаючи при цьому ймовірність ескалації безпосередньо військової напруженості у зв'язку з відміною санкцій.
На що пішов Іран заради скасування санкцій?
Іран і «шістка» (Росія, США, Китай, Франція, Великобританія і Німеччина) домовилися про скасування економічних санкцій в липні 2015 року. За умовами угоди, в обмін на зняття фінансових обмежень Тегеран відмовляється розвивати ядерну програму і ООН надає доступ до об'єктів, які можуть бути підозрілими, в тому числі військовим. Остаточне рішення про зняття санкцій було прийнято після публікації 16 січня доповіді МАГАТЕ, підтвердив, що Іран повністю виконує зобов'язання. При цьому ембарго з боку ЄС і США на імпорт іранських товарів і експорт товарів і послуг в Іран як і раніше в силі.
Коли і чому були введені санкції щодо Ірану
Вперше санкції проти Ірану запровадили в односторонньому порядку США в 1979 році, і з тих пір Вашингтон обмежив співпраця з Ісламською республікою у торговельній, фінансовій, і нафтогазовій сферах. Міжнародні санкції були прийняті радою безпеки ООН в 2006 році після того, як інспектори МАГАТЕ знайшли в країні центрифуги для збагачення урану.
Раніше президент Ощадбанку Греф заявив: Росія – програла.
