24 червня 2016 року напевно увійде в історію як дата початку нового витка посилення внутрішньої політики російської влади щодо власного народу. В цей день у стінах парламенту були фактично поставлені на коліна російські IT-компанії, а разом з ними і рядові інтернет-користувачі.
Законодавчий орган Російської Федерації прийняла в другому і третьому читаннях "антитерористичний" пакет, внесений депутатом Держдуми Іриною Яровою і сенатором Віктором Озеровим (так званий "пакет Ярий").
Пакет містить поправки відразу у велику кількість законів. Вони розширюють повноваження каральної машини і без того авторитарної державної влади, а також посилюють контроль над простими жителями Росії.
В законодавство РФ введена ще одна стаття, за якою вільно можна садити за пости в соціальних мережах. Особливо якщо суд побачить у них виправдання тероризму. Також за звичайний перепост повідомлення в інтернеті можна не тільки сісти у в'язницю, але і потрапити в категорію невиїзних.
Ще одне нововведення з пакету Ярої призвело до того, що з 1 липня 2018 року оператори зобов'язані зберігати місяцями записи телефонних дзвінків і все листування користувачів. А співробітники силових відомств зможуть вивчати ці дані.
Крім цього, поправки Ярої внесені і в інші закони, які стосуються різних сфер діяльності. Практично всі ініціативи депутата від "Єдиної Росії" спрямовані на посилення законодавства та різке обмеження прав громадян країни.
Примітно, що ініціативна Ярова замахувалася і на більше, зокрема – пропонувала позбавляти неугодних громадянства, однак її партійне керівництво, очевидно, вирішило, що на даному етапі це буде перегином. У результаті в останній момент з її тексту законопроекту виключили норму про позбавлення російського громадянства за тероризм і роботу на іноземні спецслужби для тих, хто має громадянство інших країн.
Експерти, які критикують законодавчі ініціативи Ярової, докладно розписують негативні наслідки для російських компаній, що працюють в IT-галузі та інших сферах послуг. Підвищення тарифів, блокування сервісів, деградація вітчизняного ринку, порушення приватності і безліч інших проблем очікує країну після прийняття "антитерористичних поправок".
Цікаво, що сама Ярова є уродженкою Макіївки Донецької області, - міста, яке нині контролюється прокремлівськими бойовиками невизнаної "ДНР". Майбутня російська чиновниця провела на Донеччині практично все дитинство і тільки за кілька місяців до закінчення середньої школи переїхала в Петропавловськ-Камчатський.
Перша професія, яку опанувала Ірина – секретар-машиніст. Паралельно навчаючись на юриста, майбутній політик стрекотала на друкарській машинці нудні документи в Далекосхідному тресті інженерно-будівельних вишукувань. Через деякий час Ярова на тому ж підприємстві перейшла на роботу інженером з охорони праці.
Однак, як потім вона зізнавалася, блакитною мрією її дитинства була аж ніяк не посада секретаря, а прокурорська робота. Тому, як тільки Ірині видали диплом, вона тут же приступила до реалізації своєї мети.
У прокуратурі Камчатської області Ярова пропрацювала більше десяти років, поки в 1997 році її не пригріла на грудях одна дуже відома політична партія.
Дивлячись на правові норми, які в даний момент пропонує ця чудова жінка, непідготовлений читач ні за що не здогадається, що ще якихось дев'ять років тому вона була самої що ні на є демократкою, точніше - соціальної либералкой і соціал-демократкою. Так, її прихистила партія "Яблуко" Григорія Явлінського. Будучи членом цієї політичної сили, Ірина Анатоліївна була зовсім не схожа на нинішню. Вона намагалася відстоювати елементарні демократичні цінності (принаймні, вдало маскувалася під демократа), створювала "Комітет проти брехні", критикувала владу імущих в Кремлі; одного разу навіть "потроллила" свою майбутню партію "Єдина Росія".
Коли єдинороси запропонували об'єднати Камчатську область і Коряцький автономний округ, Ярова назвала майбутній суб'єкт "союзом голого і жебрака". Втім, у 2007 році, коли ну дуже принциповий політик покинула свою партію і перекинулася пропутінську "Єдр", її критика на адресу влади невідомо куди поділася. І, звичайно, цей "голий і жебрак" вже став цілком нормальним явищем, а критичних епітетів тепер удостоювалися ініціативи "Яблука".
До речі, Ярова була не просто рядовим членом цієї партії, - в 2003 році її призначили заступником (!) Явлінського за "Яблуку". Мало того, коли вона бодалась з єдиноросом на виборах губернатора Камчатського, її, крім "Яблука", підтримували, в тому числі і фінансами, нафтова компанія "ЮКОС" і створений опозиційним політиком Ходорковським фонд "Відкрита Росія". Ярова брала активну участь у діяльності цього фонду, а у 2002-2006 роках була куратором Камчатського відділення "Відкритої Росії".
Однак у 2007 році все змінилося, і колишня либералка стала справжнім політичним солдатом Володимира Путіна і створеної за його ініціативою "Єдиної Росії".
За словами одного з керівників "Яблука" Сергія Мітрохіна, Ярова попросила перевести її в Москву, видати квартиру і машину. У лібералів таких засобів не було, зате у "Єдиної Росії" – були.
Ось таким нехитрим способом колишній ланцюговий пес демократії мутував в зубастого цербера тоталітаризму, вірного Путіну і який кусає всіх неугодних йому. За час членства в правлячій партії Ярова, використовуючи свою юридичну освіту і досвід роботи в прокуратурі, понаписувала такі законодавчі норми, що навіть деякі її колеги по парламенту були просто в жаху.
У березні 2013 року Ярову розкритикували в статті "Політична проституція змінила стать", що вийшла у виданні "Московский комсомолец" і викликала великий скандал.
Восени 2014 року сім єдиноросів на чолі з Яровою запропонували вельми специфічні поправки до закону "Про освіту". Дана ініціатива піддалася критиці з боку депутатського корпусу і педагогічної спільноти.
14 жовтня члени громадської ради при Міносвіти направили відкритий лист до Держдуми, в якому звинуватили Яру та До нездатність до діалогу, вузькості погляду і закликали парламенту пояснити депутатам безглуздість їхнього законопроекту. Також вони заявили, що ініціативи Ярої суперечать Конституції РФ і завдадуть шкоди дітям.
Однак, пропонуючи різні безглузді законодавчі норми, Ярова виконувала головне правило істинного путінця – бути вірною своєму вождю і непримиренною до його опонентам. І глава держави щедро дякував свою соратницю, призначаючи на вищі посади і обдаровуючи державними нагородами.
І ось тепер, незважаючи на те, що суспільство просто розбурхали законодавчі ініціативи Ярової; незважаючи на те, що донецька "секретарка" фактично поставила всю російську IT та інші галузі у відому позу, ніхто не заважає їй розвивати свою діяльність... Хто наступна жертва цієї політичної... куртизанки?
