Більшості населення Узбекистану абсолютно байдуже, живий президент Іслам Карімов , або мертвий. Важливо те, що криза, яка почалася із-за поганого стану, дала шанс вимагати змін людям, які чверть століття жили з режимом, процвітаючим завдяки корупції.
Зараз громадяни Узбекистану нічого не знають про стан здоров'я їхнього лідера і про те, хто може стати його наступником. 78-річний Карімов пережив крововилив у мозок в минулі вихідні. Якщо він втратить працездатність, влада повинна перейти в руки сенату країни.
Про це сьогодні на сторінках The Guardian пише співробітник євразійської програми Open Society Foundation Алішер Ильхамов, який очолював узбецьке відділення організації до закриття у 2004 році.
Він зауважує, що парламент досі не був скликаний. Однак у країні, де політика відбувається за закритими дверима, можна припустити, що план переходу влади буде складений за таким же секретним шаблоном. У короткостроковій перспективі слід очікувати, що повноваження президента тимчасово перейдуть в руки спікера сенату і колишнього міністра юстиції Нигматила Юлдашева.
З більш далекоглядною точки зору, найбільшими суперниками за владу стануть голова служби безпеки Рустам Иноятов, прем'єр-міністр Шавкат Мирзиеєв та його заступник Рустам Азімов. Глава адміністрації президента Зелімхан Хайдаров, ймовірно, стане темним кардиналом, який і приведе когось з них до влади. Всі вони – частина політичної еліти, які навряд чи відмовляться від нинішнього статус-кво.
Але зміни – це саме те, що дуже потрібно Узбекистану. Країна постійно займає найгірші позиції в рейтингу найбільш корумпованих країн світу. В найбільш населеній центральноазіатській країні наслідки цього дуже серйозні. Порушення прав людини дуже тісно пов'язані з корупційними практиками.
У минулому році двох братів заарештували після того, як вони відмовилися платити хабар співробітникові правоохоронних органів. Одного кинули за ґрати на 8 років, а інший помер під арештом. Правозахисники вважають, що його замучили до смерті.
Корупція також дорого коштує у фінансовому плані. Департамент юстиції США якраз веде розслідування справи про корупційну оборудку на 850 мільйонів, здійсненої через телекомунікаційну компанію Узбекистану. Сума, яка зараз заморожено на рахунках у банках Європи, дорівнює 7% річного бюджету азіатської країни, 50% витрат на охорону здоров'я і 21% освітнього бюджету.
Узбекистан вчора відсвяткував свій 25 день незалежності від СРСР. Але узбеки ніколи не були вільними насправді. Карімов – єдиний президент, якого вони бачили за цей час. У процесі обрання нового лідера навряд чи жителі країни зможуть сказати своє слово. Але глобальна увага до хвороби Карімова повинно послужити нагадуванням про брак свободи, наслідки якої посилюються корупцією в самому серці режиму.
1 вересня опозиційне узбецьке інформагентство "Фергана" з посиланням на власні джерела повідомило, що Карімов помер, а про його смерть офіційно оголосять у п'ятницю, 2 вересня. Також за повідомленням агентства, похорон Карімова нібито відбудуться 3 вересня на батьківщині президента – в Самарканді.
2 вересня агентство Reuters повідомило, що Інформацію про смерть президента Узбекистану Іслама Карімова підтвердили вже по меншою мірою три дипломатичні джерела.
