Геополітична обстановка продовжує розвиватися за негативним для України сценарієм. Незабаром після перемоги республіканця Дональда Трампа на виборах у США головами Молдови та Болгарії обрані політики, орієнтовані на Москву.
Нові союзники
Насамперед варто зрозуміти, що повноваження молдавської та болгарської президентів досить скромні. Вони не зможуть одноосібно визначати зовнішню політику своїх держав, оскільки всі важливі рішення мають бути схвалені національними парламентами. Тим не менш, недооцінювати вплив новообраних президентів на курс Кишинева і Софії не варто.
Для України тріумф лояльних до Кремля кандидатів на виборах в сусідніх країнах – тривожний дзвіночок. Обидва політика соціалісти, обидва підтримують зближення з Росією і обидва виграли у "прозахідних" жінок – Майї Санду і Цецки Цачевой.
Новий глава Молдови Ігор Додон – обіцяв у повному обсязі відновити економічні відносини з Росією, скасувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом шляхом проведення референдуму і розвивати Молдову, спираючись на православ'я. Напередодні обрання Додон навіть заявив, що Крим належить Росії. Правда, після хвилі обурення в Україні та Молдові політик уточнив, що мав на увазі фактичну, а не юридичну належність.
"Я серйозно поліпшу відносини між Молдовою та Росією. Вони дуже важливі для жителів країни", – говорив Додон під час виборчої гонки.
Обстановка в Болгарії не краще. Новий глава держави Румен Радев відразу ж після оголошення результатів виборів заявив, що має намір домагатися скасування санкцій Європейського Союзу проти Росії. А нагадаємо, що Болгарія є членом ЄС, нехай і одним з найменш впливових. Обґрунтовуючи промосковський курс, Радев, до речі, посилається на Трампа, підкреслюючи, що "сорок п'ятий президент США заявив про готовність до діалогу з Росією".
Таким чином, Москва фактично отримала в особі Додона і Радєва двох нових союзників на геополітичній арені. Для Кремля це важливо, адже при президентах Ніколає Тимофті (Молдова) і Росене Плевнелиеве (Болгарія) відносини цих країн з Росією стали дещо прохолоднішими.
Санкції та небезпечний прецедент
Очевидно, що наслідки обрання Додона і Радєва для Києва будуть негативними. Як мінімум питання поглиблення співробітництва України з Молдовою, Болгарією, судячи з усього, доведеться поставити на паузу.
У ЄС з'явиться ще один голос на підтримку зняття санкцій. Чи зможе Болгарія одноосібно переламати ситуацію в Євросоюзі. Однак критична маса прихильників скасування санкцій поступово накопичується. І цю проблему Києву не вдасться довго ігнорувати.
"Перемога Радєва буде використана вже в найближчі місяці під час обговорення ЄС чергового продовження антиросійських санкцій. Голос Болгарії, звичайно, не настільки важливий. Але це прояв негативної для України тенденції", – зазначив у бесіді з нами експерт-міжнародник Максим Ялі.
Зміцнення проросійських сил в Молдові, можливо, створить небезпечний для України прецедент в контексті Придністров'я – реінтеграції непідконтрольних територій на умовах Кремля. У російських і проросійських ЗМІ активно розвивається тема того, що Додон завдяки співпраці з Москвою зможе повернути Придністров'я, показавши тим самим приклад Україні. Втім, про яких-небудь серйозних зрушеннях у відновленні територіальної цілісності Молдови поки говорити не доводиться. А деякі експерти, навпаки, вважають, що президент Додон тільки сильніше "законсервує" конфлікт.
"Росії вигідні заморожені конфлікти і військовий контингент у Східній Європі. Тому врегулювання ситуації очікувати не варто", – вважає Ялі.
Негативний тренд
В цілому результат виборів у США, Болгарії та Молдові є відображенням негативного для України тренда – на Заході до влади приходять все більше прихильників перезавантаження відносин з Росією. Прийдешні вибори в Австрії, Нідерландах, Франції, а, можливо, і в Німеччині ризикують вписатися в загальну тональність.
При найгіршому результаті це може негативно позначитися і на "нормандському" форматі, і на долю Угоди про асоціацію, і навіть на долю давно обіцяного безвізового режиму з ЄС. Незважаючи на підбадьорливі запевнення українських дипломатів, шанси на отримання "безвиза", принаймні, в цьому році стрімко тануть . Вибори в Молдові та Болгарії тут, звичайно, ні при чому. А ось перемога Трампа, яка огорнула Європу в стан невизначеності, цілком може мати опосередкований вплив на долю "безвиза" для України.
"Як би там не було, адміністрація демократів впливала на європейських партнерів в українських інтересах. А зараз всі в ЄС шоковані. Їм потрібно переварити нову реальність. А це затягує рішення по Україні", – вважає Максим Ялі.
Зрозуміло, це не головна причина непристойній затримки "безвиза". Основна проблема в тому, що в ЄС поки немає консенсусу щодо механізму припинення безвізового режиму для третіх країн. Коли/якщо воно буде досягнуто, всі структури Євросоюзу, швидше за все, приймуть позитивне рішення.
