У мережі відео інтерв'ю професора про події в Південній Кореї стало вірусним.
"Це щось неймовірне – ми зовсім не очікували такої уваги і нічого подібного в нашому житті раніше не траплялося. Нам обірвали всі телефони, надіслали повідомлення в "Твіттері" і "Фейсбуці": будь ласка, зв'яжіться з Бі-бі-сі, ми хочемо ще одне інтерв'ю", – розповів Келлі.
"Ми переглянули багато разів відео, і наші сім'ї теж, і всі наші знайомі. Зійшлися на думці, що це дуже смішно. Я розумію, чому людям так подобається дивитися це відео про те, як звичайна сім'я абсолютно несподівано для себе випадково опинилася в кадрі"
Як пояснив професор, Кім, його дружина, дивилась трансляцію по телевізору, у той час діти Маріон та Джеймс, проникли до кабінету батька та почали заважати. Це і побачила в кадрі на ТВ дружина та миттю кинулась забирати їх звідти. Проте було запізно.
"Я не хочу, щоб мої діти думали, що їм не можна заходити в мою кімнату. На відео видно, що донька входить в кімнату, пританцьовуючи, – вона відчуває себе дуже комфортно і розкуто. З іншого боку, складно працювати, коли діти шмигають туди-сюди. І це одвічна проблема балансу для людей, які іноді працюють з дому"
"При розмові по "Скайпу" ти ж бачиш і свою картинку, тому я побачив доньку на екрані, лише вона відкрила двері. Я сподівався, що моя дружина це рано чи пізно помітить і знайде спосіб виманити її з кімнати. На відео видно, як я намагаюся ніби заховати доньку рукою за стілець - це тому що саме там, в цій кімнаті, яка служить мені робочим кабінетом, у нас зберігаються іграшки і дитячі книжки. Сподівався, вона візьме якусь книжку почитати – хоч на пів хвилини, щоб можна було просто по-швидкому закінчити інтерв'ю. А ось коли в кімнату в'їхав син на ходунках - тут вже все, я зрозумів, що зовсім нічого не можу зробити. Думав, може, ви самі перервете інтерв'ю (до BBC), а я поки посиджу тут, не змінюючи виразу обличчя і роблячи вигляд, що нічого не відбувається - може пронесе".
