Чому США не повернуть Москві конфісковані дипрезиденціі

В іншому випадку це загрожує Трампу черговим скандалом і прийняттям законопроекту, який суттєво посилить санкції проти Росії  , передає Ukr.Media.

Чим ближче до Росії дата президентських виборів, тим критичнішим стає питання досягнення домовленостей з Америкою. В ідеалі для Москви домогтися хоча б часткової відміни санкцій. Але поки Росія не поверне нам Крим і не піде з Донбасу, ні ЄС, ні США санкції не скасують. Паралельно Москва намагається домовитися з Вашингтоном про повернення конфіскованих в грудні минулого року російських резиденцій в Нью-Йорку і Меріленді. Але минулі на тому тижні переговори заступника голови МЗС Рябкова і заступника держсекретаря Шеннона в Держдепі з цього питання завершилися безрезультатно. Росія погрожує дзеркальними санкціями, але навряд чи їх введе, бо це може підштовхнути Конгрес прийняти законопроект, що істотно посилює антиросійські санкції, які на цей раз торкнуться "Північного потоку-2".

Інформація про зустріч заступника держсекретаря США Томаса Шеннона із заступником міністра закордонних справ РФ Сергієм Рябковим з'явилася ще місяць тому і спочатку мала статися 23 червня в Санкт-Петербурзі, але в останній момент її скасували з ініціативи Росії. Тоді ж американські ЗМІ оприлюднили новий план зближення США з РФ авторства держсекретаря США Рекса Тіллерсона, який і передбачав можливість повернення конфіскованих російських дипрезиденцій в обмін на поступки з боку Москви, наприклад, щодо Сирії.

Диппредставництва в Нью-Йорку і Меріленді заарештували за рішенням Адміністрації Барака Обами в грудні минулого року, заявивши, що вони використовувалися в цілях розвідки, виславши з Вашингтона і Сан-Франциско 35 російських дипломатів.

До сьогоднішнього дня це єдині санкції, введені Штатами за втручання Росії в президентські вибори. Москва у відповідь не стала вдаватися до дзеркальних заходів в надії, що з приходом Дональда Трампа риторика Білого дому зміниться. Але вже 20 червня американський Департамент держказначейства посилив санкції проти російських фіз- і юросіб, причетних до незаконної анексії Криму та війні на Донбасі. А Сенат прийняв законопроект, що істотно посилює санкції проти Росії. Саме це і стало основною причиною скасування зустрічі Шеннона і Рябкова в Пітері.

Про дату нової зустрічі стало відомо після перших переговорів Дональда Трампа і Володимира Путіна на полях саміту G20 в Гамбурзі. У Кремлі на неї робили велику ставку, цитуючи заяву заступника голови Білого дому Себастьяна Горки про те, що Росія може сподіватися на повернення заарештованих дипрезиденцій в обмін на режим тиші в Сирії. Правда, за словами аналітика Інституту світової політики Миколи Бєлєскова, "зірка Горки зайшла ще в квітні 2017 року і, незважаючи на збереження посади, його, по суті, усунули від справ і позбавили допуску до секретних даних, плюс він не ходить на зустрічі, де щось по-справжньому вирішується". У Москві заяву Горки назвали шантажем, але на зустріч з Шенноном 17 липня Рябцев таки поїхав.

Переговори в Держдепі за зачиненими дверима тривали трохи більше двох годин. На виході з будівлі дипломатів чекали журналісти. Томас Шеннон відмовився відповідати на запитання преси, а Сергій Рябков, за інформацією CNN, на питання журналіста про те, чи вдалося досягти домовленостей про повернення резиденцій, відповів: "Майже, майже". У Державному департаменті охарактеризували бесіду як "жорстку, обачливу і відверту". У МЗС РФ дорікнули американцям в тому, що вони ще більше заганяють і без того складну ситуацію в глухий кут, але висловили надію, що переговори продовжаться, правда, коли, поки незрозуміло.

Хоч в Росії і загрожують дзеркальними санкціями – арештом американських диппредставництв в Росії і висилкою американських дипломатів – приступати від слів до справи не поспішають. Дональду Трампу одностороннє повернення заарештованих російських дач в Нью-Йорку і Меріленді без взаємних поступок з російської сторони може обернутися черговим грандіозним скандалом. Більш того, це розв'яже руки Палаті представників в питанні прийняття законопроекту щодо Ірану з поправкою щодо санкцій проти РФ, який на Капітолійському пагорбі вважають адекватною відповіддю Москві на її втручання у вибори.

Законопроект забороняє: американським компаніям і фізичним особам укладати фінансові угоди з російськими банками на більш ніж 14 днів; інвестиції на суму від $ 10 млн, якщо гроші підуть на приватизацію держпідприємств в Росії; надання, експорт або реекспорт товарів, послуг і технологій, що сприяють розвідці і видобутку на глибоководному і арктичному шельфах, а також в сланцевих проектах (привіт "Північному потоку-2 – авт.). Але найголовніше – законопроект забороняє Трампу без згоди Конгресу послаблювати або скасовувати санкції проти Росії. Саме з цій поправці противиться Білий дім, наполягаючи на її скасуванні. Крім того, за словами "республіканців", контролюючих Конгрес, Палата представників не може прийняти законопроект, бо він порушує конституційні вимоги. Справа в тому, що закон, який зачіпає державні доходи, повинен виходити від Палати представників, а не від Сенату.

На ділі ж, за словами деяких сенаторів, конституційна вимога, до якого апелюють "республіканці", не обов'язкова до виконання і законопроект можна приймати і так. Нещодавно в проекті щодо Ірану з поправкою по РФ американські законодавці запропонували включити і санкції проти Північної Кореї. Західні аналітики вважають, що за цим криється спроба затягнути процес узгодження проекту, щоб Конгрес не встиг прийняти його до серпневих канікул. Хоча, за словами голови Комітету Сенату з міжнародних справ Боба Коркера, шанси на його прийняття ще в липні досить великі, так що вже в серпні законопроект може опинитися на столі у Дональда Трампа, чекаючи підпису.

А ось тут найцікавіше. Підписавши законопроект, Трамп назавжди перекреслить можливість зближення з Росією, почавши новий виток конфронтації. Але і президентське вето лише піділлє масла у вогонь, підкинувши критикам Трампа на Капітолійському пагорбі зайвий привід для звинувачень у зв'язках з росіянами.

Українське питання. Для Києва сьогоднішній стан справ у Вашингтоні тільки на руку. По суті нову Адміністрацію Трампа "зажали" з усіх боків, не залишивши поля для маневру. Варто нагадати, що ще пару місяців тому авторитетні американські ЗМІ навперебій писали, що Трамп всерйоз розглядає можливість часткового скасування антиросійських санкцій. Зараз, як ми бачимо, таке питання на порядку денному не стоїть взагалі.

"Санкції не обговорювалися на зустрічі з президентом Путіним (на саміті G20 – авт.). Нічого не буде зроблено (санкції не будуть скасовані – авт.), поки проблеми України і Сирії не будуть вирішені", – написав Дональд Трамп в своєму Twitter.

“Sanctions were not discussed at my meeting with President Putin. Nothing will be done until the Ukrainian & Syrian problems are solved!”

Каменем спотикання в Вашингтоні як і раніше залишається можливість надання Україні летальної оборонної зброї. Підтриманий комітетом з питань у збройних справах Сенату законопроект про асигнування на національну оборону в 2018 році передбачає надання Україні летальної зброї і виділення $ 500 млн для боротьби з проросійськими бойовиками.

"Я підтримую надання Україні летальної оборонної зброї, і Міністерство оборони США активно займається цим питанням на міжвідомчому рівні", – заявив генерал військово-повітряних сил США Пол Сельва на слуханнях, присвячених затвердженню його на посаді заступника голови Об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США.

Але, як і за часів Адміністрації Барака Обами, рішення залишається за Білим домом. "Я чув, що це (рішення підтримує – авт.) не тільки Об'єднаний комітет начальників штабів – існує міжвідомчий консенсус, але рішення залишається за Білим домом", – відповів колишньому послу Стівену Пайферу під його постом в Twitter голова аналітичного центру Пенна-Байдена і колишній помічник заступника голови Пентагону Майкл Карпентер.