Знайомтеся: хлопчик, який живе без мозку! І з ним все добре!

Коли тести показали, що в результаті розщеплення хребта і гідроцефалії у дитини залишилося тільки 2 відсотки мозку, лікарі сказали батькам Шеллі і Робу підготуватися до найгіршого. Його очікувала психічна і фізична інвалідність, інформує Ukr.Media.

Незважаючи на прогнози, у два роки хлопчик вже міг сидіти, співати і навіть грати в комп'ютерні ігри.

А через чотири роки після його народження, Ной продовжує ставити рекорди. Сканування, проведене в минулому році показало, що його мозок розвинувся майже до 80% - і тепер він йде до школи.

Обстеження показали проблему ще під час вагітності, і лікарі запропонували матері Ноя - 44-річній Шеллі, перервати її.

Вона відмовилася, і дитина з'явилася на світ.

На фотографіях мозку Ноя було видно, що він майже повністю наповнений рідиною, і в ньому дуже мало здорової мозкової речовини.

Але малюк не тільки вижив, але і вразив лікарів своїм розвитком.

Дитина, прикута до інвалідного крісла, показала дивовижний ривок прогресу у своєму розвитку.

Завдяки своїй власній рішучості і постійному вкладу з боку своїх батьків, він досяг рівня здібностей, який не могли навіть припустити фахівці.

Він почав вимовляти слова, писати своє ім'я, і батьки впевнені, що він досягне більшого!

Тому один день в тиждень він буде відвідувати початкову школу в Камбрії. 44-річна Шеллі сказала, що не хоче, щоб Ной ходив в спеціальну школу.

Батьки вирішили, що для дитини буде краще, якщо вона дізнається, що відбувається у звичайній загальноосвітній школі.

Звичайно, він не звик до шуму і поки прикутий до інвалідного крісла, але зате у нього вже готові олівці, книги, м'яч і сумка для сніданку. Він налаштований дуже серйозно.

Ной ще хоче коли-небудь почати грати в футбол.

Це буде можливо тільки після серйозної хірургічної операції по створенню нового кульшового суглоба.

Незважаючи на те, що попереду ще багато труднощів, Ной і його батьки, як і раніше повні рішучості виконати свої мрії, та жити повноцінним життям.

Людський організм здатний на дивовижні речі, чи не правда?