Як їм вдалося відстояти незалежність? Ці країни пережили низку вторгнень, проте зуміли уникнути колонізації та пограбування

Країни, котрі так і не змогли колонізувати європейці.

ХІХ століття — це час домінування Європи. Жоден куточок планети не обходився поза увагою Великобританії, Франції, Німеччини та Росії. Майже всі сучасні держави зазнали час колонізації та підкорення європейцями. Майже всі, за винятком кількох, інформує Ukr.Media.

Японія

З 1641 по 1853 Японія проводила політику самоізоляції (Сакоку). Вона була спровокована проникненням християнства та повстанням навернених селян проти своїх феодалів. Оцінивши згубний вплив європейців на населення, сьогунат заборонив будь-які взаємини із зовнішнім світом.

Виїзд та в'їзд громадян було заборонено, для зовнішньої торгівлі було відкрито єдиний порт Дедзіма. До того ж торгувати дозволили лише Нідерландам.

Історія змінила хід, коли у 1853 році американська військова експедиція силою змусила сьоґуна відкрити кордони та відкрити порти для торгівлі зі США. Побачивши слабину, такі самі договори змогли нав'язати Франція та Британія.

Як і боялися японські феодали, відкриті кордони відразу призвели до хвилювання населення та громадянської війни. Диктатура самураїв впала. Влада перейшла до рук імператора і зібраного за західним зразком парламенту.

На щастя для японців, новоспечений імператор Мейдзі зумів зіграти на протиборстві США та Англії з одного боку, і Франції — з іншого. Ця гра виявилася у швидкій соціально-економічній модернізації країни, яку європейці рішуче підтримали та надали всеосяжну допомогу.

В результаті, до кінця XIX століття Японія так посилилася, що ні про яку колонізацію вже не могло йтися. Країна сама перетворилася на агресивну колоніальну імперію та стала серйозною регіональною державою.

Таїланд

Історія Сіам схожа. Історично, королівство було найсильнішою державою Південно-Східної Азії. До 1886 воно виявилося оточене британськими і французькими колоніями. У 1893 році, в ході франко-сіамської війни, Таїланд спробувала колонізувати Франція.

Місцевий монарх Рама V зазнав нищівної поразки і був змушений поступитися загарбникам Лаосу. Однак завдяки дипломатичній допомозі Англії, яка побоювалася поширення французького впливу, Сіам зберіг незалежність. 1896 року королівству "подарували" статус буферної держави.

Описувані події супроводжувалися стрімкою модернізацією Сіаму, започаткованою Рамою V. Сьогодні тайці шанують цього діяча як національного героя.

Іран

Протягом XIX і XX століть Іран перебував у центрі Великої гри — геополітичного суперництва Росії та Британії за контроль над Центральною Азією.

Таким чином, у різні історичні періоди країна поперемінно перебувала під російським та англійським впливом. Кульмінацією цього суперництва став поділ Ірану 1941 року. З 1953 по 1979 Тегеран потрапив в економічну залежність від Англії та США.

Але незважаючи на сильний вплив іноземних держав, спроб повноцінно колонізувати Іран не було. Країна мала давню історію, багатомільйонне населення, на неї претендували відразу кілька великих держав. Великобританії належали сусідні Близький Схід та Індія, Росії — Середня Азія. Але перси так і залишилися у статусі повноцінної країни.

Монголія

Її сучасна історія почалася лише 1911 року після звільнення від Китаю. У 1930-1940 роки монгольська влада кілька разів просилася до складу СРСР, проте отримала відмову. Країна визнавалася буфером між СРСР та КНР.

Корея (королівство Чосон)

Європейські держави не встигли колонізувати Корейський півострів, оскільки з 1875 ця територія потрапила до сфери інтересів Японії. В 1897 японці встановили над нею протекторат, а в 1910 повноцінно включили до складу своєї імперії.

Ліберія

Як і з Кореєю, європейці до цього краю не дотяглися. Крім того, це колонія у буквальному сенсі: на території Ліберії не було держав до 1847 року. Заснували її чорношкірі поселенці із США. Програма переселення проводилася американською владою під егідою повернення звільнених рабів на історичну батьківщину.

Ефіопія

Єдина африканська держава, яка відобразила два вторгнення: британське у 1860 роках та італійське у 1890 роках. При цьому Італія не лише відмовилася від територіальних претензій, а й виплатила контрибуцію.

Формально, в 1936 Фашистська Італія все-таки завоювала цю країну і утримувала її до 1941 року. Проте в ефіопській історії ця подія вважається не колонізацією, а тимчасовою окупацією.

Що ж допомогло ефіопам? Дипломатична підтримка великих держав та тотальна модернізація та запозичення європейських технологій. На жаль, вдалося модернізувати лише армію. У наступну сотню років суспільство так і залишилося поділеним на племена та дрібні народності, а промисловий підйом не настав.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають