"Чи маю я моральне право на розлучення?": Після аварії чоловік не може працювати, мені нестерпно з ним жити

"Чоловік потрапляє в аварію з тяжкими наслідками. Після ДТП він прикутий до ліжка, може пересуватися тільки на колясці. З ним живе дружина та маленький син. До аварії утримання сім'ї було повністю на чоловікові, на сьогоднішній момент працювати він, звісно, не може. Дружина намагалася прийняти цю ситуацію протягом 8 місяців, але, здається, так і не змогла", інформує Ukr.Media.

Позиція дівчини зводиться до наступного:

"Я у страшному сні не могла уявити, що опинюся в такій ситуації. Ми прожили з чоловіком 5 років, і все було добре. Його зарплати цілком вистачало. На початку відносин він мені казав, що його завдання забезпечувати фінансове благополуччя, а моє займатися домом. Зараз ми живемо на його пенсію і невелику допомогу від наших батьків. Піти працювати я не можу. Потрібно доглядати дитину, їй 3 роки, доглядати чоловіка. Справлятися без мене вони не можуть.

Я божеволію. Мені лише 27 років. Я молода жінка і розумію, що чоловік назавжди залишиться в такому стані. Мені хочеться піти на той світ за однієї думки, що так пройде все моє життя. Чоловіку про свої думки я не говорила. Мені взагалі складно з ним нормально говорити після того, що сталося. Роблю вигляд, що все розумію і приймаю. Мені хочеться одного: забрати дитину і втекти від цієї ситуації. У чоловіка є мати та батько, є брат, хай вони доглядають його.

Я розумію, що говорю жахливі, аморальні речі, але я так більше не можу. Із цієї ситуації треба знайти вихід."

Навіщо ця жінка прийшла до психолога насправді?

Їй потрібна індульгенція.

Вона сподівається, що психолог скаже: «Я вас не засуджую. Ви прийняли вірне рішення».

Після цього вона отримає моральне право піти від чоловіка і все життя зможе говорити, перш за все, собі що це психолог їй порадив так вчинити.

А може, все навпаки і жінка хоче, щоб психолог її переконав. Може, вона так боїться зробити цей крок і шукає того, хто її зупинив би? До слова, її друзі та родичі в один голос кажуть: «Біжи! Ти ще молода. Рятуй своє життя».

Думка психолога

Насамперед допомога в цій ситуації потрібна чоловікові.

Це він прикутий до ліжка. Це він втратив роботу та самореалізацію. Це він розуміє, що його сімейне життя висить на волосині. Якщо піде дружина, він втратить дитину. Ось хто повинен говорити, кричати «Що мені робити?».

Чоловік має зрозуміти, що має шанс на щасливе життя

• Існують програми реабілітації, які можуть, якщо не повністю, але суттєво покращити стан його здоров'я.

• Існують дистанційні професії. Якщо пройти навчання і докласти максимум зусиль, можна заробляти дуже пристойні гроші працюючи з дому.

Сили для реалізації цих планів людина може знайти тільки, якщо розумітиме, що її не кидають, у неї вірять і готові допомагати. У людини має бути стимул жити, а цей стимул дружина та син.

Чи має право психолог давати поради у такій ситуації?

Жінка звернулася не з психологічною та моральною проблемою. Вона стоїть перед вибором, як вчинити «погано» чи «добре». Всі ми чудово знаємо, що в цій ситуації означає «добре». Потрібно просто поставити себе на місце цього чоловіка та відповісти на запитання: «Хотів би я, щоб зі мною вчинили так, як збирається зробити ця жінка?».

Жінка має розуміти, що легко вийти з цієї ситуації не вийде. Нема простого рішення. Залишитися буде дуже складно. Якщо піде, то все життя носитиме в собі роз'їдаючу душу пам'ять про зраду.

Безглуздо засуджувати цю жінку. Вона ще нічого не вчинила. А право на такі думки вона має. Хто б із нас не задумався про подібне?

Що вони вирішили з психологом

Чоловік почне ходити до психолога. Вони шукатимуть лікарів. Вона дає йому шанс адаптуватися до нового життя та знайти роботу. Дає собі кілька років, щоб бути поруч із чоловіком і дивитися, як розвиватимуться події.

Зрештою розлучитися можна завжди.