У в'єтнамському місті Хошимін буддійські черниці побачили двох цуценят. Вони були такими маленькими і безпорадними. Не зрозуміло загубилися вони чи втекли. Швидше за все, крихти були одні на білому світі й нікому були не потрібні, інформує Ukr.Media.
Перелякані малюки всього боялися і тулилися один до одного, забившись у кут будинку. Обидва цуценя сиділи так, як сидять люди. Причому один, той, що побільше, передніми лапками обіймав іншого. Таке відчуття, що він оберігав маленького від жорстокості цього світу.
Звичайно ж, черниці не могли пройти повз таких нещасних створінь. Вони забрали маленьких тварин з собою. Їм дали клички Лу і Кун. Але навіть в монастирі песики ще довгий час не могли «відірватись один від одного».
Вони все також забивалися у кут і обіймалися. Мабуть, у своєму ще короткому житті, вони встигли вдосталь зазнати гіркоти. Тварини, швидше за все, натерпілися від людей і боялися їх. Тому вони залишалися полохливими і недовірливими.
Але з часом спочатку старше, а потім і молодше щеня стали більш відкритими. Тварини осміліли і перестали притискатися до стінок. З кожним днем малюки ставали більш впевненими. Вони стали довіряти черницям.
Всі жителі буддійського монастиря ставилися до них з добротою і турботою. Тому скоро собаки стали зовсім ручними. Зараз Лу і Кун забули про своє вуличне життя. Тепер цуценята в повній безпеці.
