Міжнародна команда генетиків з п'яти країн під керівництвом Карлоса Лопеса-Отіна (Carlos Lуpez-Otín) з іспанського університету Ов'єдо проаналізувала геноми гігантських черепах. Вони виділили ті гени, які, на їхню думку, дозволяють цим тваринам доживати до 200 років. Робота опублікована в журналі Nature Ecology & Evolution, інформує UkrMedia.
Самотній Джордж - самець підвиду абінгдонські слонові черепахи (Chelonoidis abingdonii), які жили на Галапагоських островах до того, як їх винищили 150 років тому. У XIX столітті китобої і торговці хутром використовували цих черепах в якості провіанта, бо ті могли довго обходитися без їжі і води в трюмі. Через таке поводження популяція підвиду постійно знижувалася, поки в живих не залишився лише Самотній Джордж. Дослідники знайшли його в 1972 році на острові Пінта. Його перевезли на дослідну станцію імені Чарльза Дарвіна на Галапагоських островах і намагалися отримати від нього потомство, але безуспішно. У 2012 році Самотній Джордж помер, залишивши вченим тільки генетичний матеріал.
Крім абінгдонських слонових черепах, існують і інші підвиди, наприклад сейшельська гігантська черепаха (Aldabrachelys gigantea). Його представники живуть на острові Альдабра в Індійському океані, їх чисельність оцінюється у 150 тисяч особин. Автори роботи прослідковували геном обох підвидів і порівняли їх з генетичним матеріалом рептилій, риб, мишей і людини, щоб визначити ділянки ДНК, що грають ключову роль у довголітті черепах.
Спочатку вчені з'ясували, що загальний предок абінгдонських слонових і сейшельських гігантських черепах жив близько 40 мільйонів років тому. З людиною зв'язок цього виду розділився 312 мільйонів років тому. За словами дослідників, такі великі проміжки часу тільки допомагають у пошуку загальних закономірностей серед генів різних підвидів.
Всього автори знайшли 43 гени, які можуть впливати на високу тривалість життя. Серед них є ті, які пов'язані з імунною системою і захистом від вірусів, паразитів і інфекцій. Також у гігантських черепах виявили додаткові копії генів, які відповідають за придушення росту злоякісних пухлин. Проте найцікавішою знахідкою виявились ті гени, які задіяні у виправленні хімічних пошкоджень і розривів в молекулах ДНК. Зокрема, вони помітили зміну в гені XRCC6, який задіяний у з'єднанні дволанцюгових розривів ДНК. Єдина тварина зі схожою мутацією - голий землекоп, який відомий тим, що здатний зупинити індивідуальний розвиток на стадії немовляти (неотенія).
Вчені планують з'ясувати, чому Самотній Джордж не зміг залишити потомство при паруванні з представниками інших підвидів.
