Одного разу в будинку, господарі якого брали на тимчасове утримання вихованців, з'явилося кілька кошенят. Всі вони залишилися без мами і були крихітними. Віддавати їх у притулок поки не було можливості, тому вигодовували малят добросерді люди. Серед двох чорних маляток виявилася дитина з білими вкрапленнями, інформує Ukr.Media.
Він був найменшим і відчайдушно кликав маму.
Ну де ти, мамо?
Орео, як назвали малюка, виявився найголоснішим. Він весь час хотів їсти і не соромився про це повідомити тоненьким голоском. Як і інших, Орео годували 6 разів у день, і він намагався з'їсти кожну крапельку рідкого харчування.
Але, незважаючи на це, малюк все одно був слабенький, тому його братиків передали в притулок, а його залишили в будинку ще на деякий час. І як тільки він став невпевнено пересуватися на крихітних лапках, він почав шукати маму!
Треба зазначити, що в будинку на постійній основі жило кілька тварин, у яких Орео спробував знайти розуміння. Першим ділом він вирішив підійти до кота постарше, який грав сам по собі і не звертав уваги на крик малюка. Коли наш герой до нього наблизився, той з подивом глянув на нього і втік.
Тоді малюк підійшов до пухнастої собаки, яка ліниво лежала на килимку. Орео відчайдушно запищав, просячи уваги, але сабака навіть не ворухнулася. Було ясно, що ставати мамою вона не збиралася, і була зайнятий виключно собою.
Наступною спробою стало спілкування з вівчаркою на прізвисько Сінта. Вже вона могла б приділити увагу! Але ні. Обнюхавши нашого героя, собака пару раз облизнула його і вирушила у своїх справах.
Точно також зробили і інші мешканці будинку, до яких звернувся маленький Орео.
Саме тому він страшенно зрадів, коли в будинку з'явилася кішка і її руді кошенята. Але і тут нашому герою не пощастило: чотиринога матуся була зайнята власними дітками, і на «чужу дитину» вона не звернула ані найменшої уваги.
Я допоможу тобі!
Так наш маленький герой і ріс в повнійсамоті. Його єдиною розвагою був будиночок з солом'яним дахом, на якому він сидів, роздивляючись чотириногих «квартирантів». Вечорами він ховався в притулок, відчуваючи себе в безпеці.
Але якось раз, коли малюкові виповнилося 12 тижнів, в будинок принесли пищащих кошенят. Їх поклали на теплий рушничок, і крихітні гості почали кликати інших мешканців будинку. Більше за всіх кричало наймаленше кошеня, якому було самотньо і страшно.
На його заклик відгукнувся лише Орео, адже він точно знав, що потрібно робити! Ще б пак, адже кілька тижнів тому він був у такій самій ситуації. Саме тому він вискочив зі свого будиночка і підбіг до переляканого кошеня. Вже хто-хто, а наш герой знав, як важливо, щоб про тебе подбали, коли ти зовсім безпомічний.
Так, малюки подружилися, і ми сподіваємося, що вони більше ніколи не будуть відчувати себе самотніми!
