Ви зустрічаєте на вулиці німецьку вівчарку і золотистого ретривера — кого з них ви захочете погладити? Більшості людям ретривер здається більш милим і доброзичливим, ніж вівчарка. Вчені вважають, це пов'язано з тим, що ми судимо про собак і про людей, ґрунтуючись на певних характеристиках. І щодо собак однією з ключових є форма вух, інформує Ukr.Media.
Вчені з Університету Джеймса Медісона в Техасі показали 124 учасникам експерименту зображення собаки. На одній фотографії вона була рудою, а на іншій — чорною. Потім були два знімки, на одному з яких у неї були висячі вуха, а на іншому — загострені.
Велика частина спостерігачів сказала, що собаки з рудою шерстю і висячими вухами представляються їм більше милими, що спонукають до спілкування і емоційно стійкими, ніж з чорною шерстю і загостреними вухами.
Спеціаліст Елінор К. Карлссон зазначає, що немає досліджень, які показують, що собаки з загостреними вухами менш доброзичливі, ніж з висячими. За її версією, люди засновують свою думку на минулому досвіді. Наприклад, золотисті ретривери — найпоширеніша порода в США, і тому для багатьох вони більш звичні й передбачувані.
Крім того, на думку вчених, собаки з вертикальними вухами можуть асоціюватися зі службовими, які виконують серйозні завдання. Останнім часом Адміністрація транспортної безпеки (TSA) воліє використовувати для пошуку вибухівки собак з висячими вухами, тому що собаки з загостреними вухами, за їх словами, сприймаються пасажирами з великим занепокоєнням.
«Люди мають звичку присвоювати характеристики речей та інших людей на основі загальних уявлень про групу. Так працює наш мозок», — сказала Карллсон.
Чарльз Дарвін багато міркував про вуха, коли займався питаннями еволюції. «Всі наші одомашнені чотириногі пішли від видів з прямими вухами», — зазначав він у своїй роботі «Зміна тварин і рослин в домашньому стані». Дарвін міркував, що у багатьох видів вуха опускаються, коли тварина відчуває себе в безпеці і більше не намагається вловити кожен шурхіт. Цей феномен він назвав синдромом одомашнення.
