Дитина давно просить щеня, кошеня, хом'яка? Чудово! Однак таке придбання в жодному разі не повинно бути спонтанним, емоційним. Перш ніж дитині складе компанію новий друг, подумайте про те, які якості та навички будуть необхідні синові чи доньці для справжньої дружби з твариною, і як ви зможете їх розвинути. Звичайно, розуміння ситуації, відповідальність і обов'язки у діток різних років будуть різними. Незмінно одне: в будинку з'явиться не іграшка, а жива істота, і це головне, що дитина має усвідомити, інформує Ukr.Media.
Готуємося до появи вихованця
Діти цікаві і схильні до наслідування. Будь то сусідський кіт або собака друзів, вихованець обов'язково викличе живий інтерес і бажання, щоб хтось подібний з'явився вдома.
Часто дитина не знає, яку саме тварину хоче мати. Допоможіть дитині визначитись. Поцікавтеся, які тварини їй більше подобаються, і чому. З дитиною постарше можна відвідати тематичні виставки. Там ви зможете спостерігати за її реакціями і симпатіями до тих чи інших представників фауни. Це важливо, оскільки інтерес до майбутнього вихованця не повинен бути тимчасовим, дуже короткотерміновим.
Обов'язково поцікавтеся особливостями породи обраної тварини. Це в рівній мірі відноситься і до собак, і котів, і до гризунів. Не всі з них підходять для спільного проживання та спілкування з дітьми. Постарайтеся підібрати не дуже велику, не агресивну, а, навпаки, дружелюбну тварину. Деякі породи вважаються особливо підходящими для контактів саме з дітьми. Важливо також переконатися в тому, що шерсть тварини не викличе у малюка алергію.
Зробивши вибір, якомога більше розмовляйте з дитиною про майбутню появу нового друга: в міру свого віку він повинен розуміти, що і його життя, і життя всієї родини зміниться. Тим, хто підріс, обов'язково почитайте «Маленького Принца» і обговоріть з дитиною цю чудову книгу: вона допоможе не просто налаштувати малюка на захоплююче спілкування, але й підніме таку важливу тему, як відповідальність.
У дитини новий друг — тварина
З перших днів появи в будинку вихованця як можна частіше вказуйте на подібності в поведінці та потреби людини і тварини. Акцентуйте увагу дитини на тому, що щеня або кошеня спить, їсть і ходить в туалет так само, як і сам малюк. Поясніть, що новий друг буде точно так само страждати, відчуваючи голод або спрагу. Дитина має усвідомлювати: відмовляти тварині в його природних потребах або забувати про них не можна — це все одно, що не поїсти і не сходити в туалет самому.
На прикладі кімнати або ліжечка малюка поясніть, що у тварини теж має бути своє місце в будинку, і що воно має бути чистим. Кошеня чи цуценя доведеться привчати до туалету, дитину — до того, що собаку для цієї мети треба вигулювати, а клітку хом'яка або папужки потрібно чистити. Всі ці приємні клопоти, безумовно, підуть на користь: малюк буде отримувати навички спілкування з твариною і більше часу проводити на свіжому повітрі. Напевно зміняться його відносини з друзями, можливо, з'являться нові знайомі серед власників собак, якщо ваш підліток гуляє з вихованцем самостійно.
Обов'язки дитини у догляді за вихованцем
Головне, щоб у дитини сформувалося чітке розуміння: життя і здоров'я тварини залежать від нього — це і є відповідальність. Коли це розуміння прийде, можна буде вже доручати чаду конкретні справи. Переконайтеся, що дитина знає, що робити, і вміє це робити, а також пам'ятає, де лежать потрібні інструменти і аксесуари. Перший час робіть все разом, а потім надайте синові або дочці можливість доглядати за чотириногим другом самостійно. Однак не забувайте слідкувати, що дитина добре справляється і не лінується.
Прогулянки з твариною
Що стосується собаки, то, якщо дитина ще мала, прогулянки будуть вашим спільним заняттям. Але дитині треба дати зрозуміти, що така прогулянка не просто забава, це — важлива справа. Розкажіть дитині про небезпеки, що загрожують маленькому другу: це і машини, і інші тварини, і будь-яка «бяка» в траві, з'ївши яку, щеня може отруїтися, і биті скла, об які він може поранити лапи. Поясніть, як важливо стежити, щоб вихованець не втік, не отримав травму. І якщо вигулювати собаку самостійно ваше чадо поки не може, то приділити їй на вулиці максимум уваги — цілком. Це вже обов'язок стосовно тварини, важлива справа, яка довірена малюкові. Дитина обов'язково буде пишатися тим, що він господар собаки, і з задоволенням візьме на себе відповідальність.
Догляд за твариною вдома
Якщо ваше чадо розуміє, що без його уваги тварина може захворіти і навіть загинути, то він і вдома з задоволенням буде стежити, щоб не пустували поїлка і годівниця, щоб місце тварини в будинку або його клітина були чистими. Якщо малюк ще не готовий стежити за чистотою самостійно, нехай у гігієнічних «ритуалах» у нього будуть свої невеликі обов'язки. Наприклад, потримати рушник або щітку для вихованця під час миття, подати ватяні палички для чищення вух.
Обов'язково пояснюйте дитині, що всі його дії важливі для здоров'я тварини, що тільки дорослі у силі виконувати таку важливу справу. Дітям подобається бути «дорослими», і малюк охоче допоможе. Що стосується прибирання куточка або клітки, то добре виділити дитині власну ганчірочку, щітку або маленький віник. Щонайменше частину прибирання він зробить сам, відчуваючи себе «дорослим» і відповідальним. А інші необхідні навички прийдуть, нехай найскладніше поки залишиться за вами.
Важливо: чистка клітини або миття котячого туалету ніколи не повинно бути покаранням, так само як і придбання тварини — заохоченням за хорошу поведінку або шкільні оцінки дитини. Він повинен знати: життя і здоров'я тварини не «розмінна монета». Ні в якому разі не соромте дитину за невиконання своїх обов'язків, але неодмінно вкажіть на те, що при цьому відчуває тварина. І запропонуйте виконати роботу разом.
Насолоджуйтеся спілкуванням з дітьми і тваринами!
