За мільйони років еволюції передні кінцівки птахів перетворилися в крила, що дозволило їм літати.

Птахи — дивні створіння. За мільйони років еволюції їх передні кінцівки перетворилися в крила, що дозволило їм літати. Деякі види, такі як чорний стриж, проводять десять місяців в році у польоті. Вони їдять, сплять і навіть спаровуються в повітрі. З іншого боку, є перелітні й хижі птахи, які можуть підніматися на висоту від 9000 до 11 300 м, інформує Ukr.Media.

Біла лелека (4800 м)

Біла Лелека (Ciconia ciconia) — вид перелітних птахів, який може літати на висоті близько 4800 м. У цих птахів відмінна довга шия, значний ріст — близько 100-125 см, розмах крил — 155-215 см. Вид мешкає в Європі й західній частині Центральної Азії, але відлітають в Південну Африку в зимові місяці. Білі лелеки мігрують зграями. Великі крила лелек дозволяють їм парити на теплих повітряних потоках, не докладаючи значних фізичних зусиль.

Малий веретенник (6000 м)

Малий веретенник (Limosa lapponica) — перелітний вид птахів, який проводить сезон розмноження на території Сибіру й Аляски. Взимку вони летять в Австралію, Нову Зеландію, на південь Європи й Азії. Живляться ці птахи хробаками, водними комахами й молюсками. Малі веретенники утримують рекорд самого далекого безперервного польоту — понад 11000 км

Крижень (6400 м)

Мігруючий вид птахів родини качиних, які зустрічаються в Північній Америці та Європі, але взимку відлітають в азіатські країни, такі як Індія. Вони можуть досягати висоти до 6400 м, хоча зазвичай зустрічаються на висоті 300-1200 м. Крижень (Anas platyrhynchos) має середню тривалість життя до 10 років, але окремим особинам вдається прожити до 20 років.

Андський кондор (6500 м)

Андський кондор (Vultur gryphus) — великий вид птахів, досягає ваги близько 15 кг. Мешкає в Андських горах південноамериканського континенту. Це падальщики, які живляться мертвими тваринами. Кондор володіє значним розмахом крил до 320 см, і може підніматися на висоту близько 6500 м. Вид знаходиться на межі вимирання через втрати середовища існування та надмірного полювання. Вважається національним птахом багатьох країн Латинської Америки, включаючи Чилі, Еквадор і Болівію.

Бородач (7500 м)

Бородач (Gypaetus barbatus) мешкає в гірській місцевості Південної Європи, Азії й Африки. Завдяки розмаху крил до 280 см, ці птахи можуть стійко літати на висоті 7500 м. Вони підіймаються на велику висоту, щоб скидати великі кістки, поки вони не розкришаться на дрібні осколки. Травна система бороданя здатна перетравлювати дрібну кісткову крихту протягом 24 годин.

Альпійська галка (8000 м)

Альпійська галка (Pyrrhocorax graculus) — птахи, які добре пристосовані до нестачі кисню на висоті. Вони не тільки високо літають, але і високо гніздяться. Альпійські галки будують свої гнізда на висоті вище 6400 м. Вони були зафіксовані ширяючими біля Евересту на висоті до 8000 м.

Лебідь-кликун (8200 м)

Лебідь-кликун (Cygnus cygnus) — мігруючий вид птахів, що населяє водно-болотні угіддя Європи й Азії. Гніздяться кликуни біля озер, ставків і заболочених місць. Вид удостоївся такої назву із-за своїх "криків". Під час міграції лебеді-кликуни зазвичай літають зграями у формі "V" на висотах близько 2500 м, хоча здатні досягати висоти до 8200 м.

Гірський гусак (8800 м)

Гірський гусак (Anser indicus) — вид перелітних птахів, що зустрічається в гірських водоймах Центральної Азії. Ці птахи в змозі підніматися на висоту до 8800 м, і літати над гірськими вершинами Гімалаїв в умовах низького атмосферного тиску. У зимові місяці вони відлітають на південь. Гірський гусак може пролетіти відстань до 1600 км всього за один день у період міграції.

Сірий журавель (10 000 м)

Сірий журавель (Grus grus) влітку мешкає на півночі Європи й Азії, а взимку відлітає в Північну Африку. Ці птахи літають зграями у формі "V", навіть над Гімалаями. У період міграцій сірі журавлі піднімаються до 10 000 м, щоб уникнути орлів в гірських перевалах.

Африканський сіп (11 277 м)

Африканський сіп (Gyps rueppellii) — вид хижих птахів з Центральної Африки. Їх тіло пристосоване до екстремальних висот і низькому рівню кисню. Кров африканського сіпа містить спеціальний гемоглобін, який значно ефективніше поглинає кисень. Вони підіймаються на велику висоту не для того, щоб літати на далекі дистанції, а для кращого огляду місцевості. Африканський сіп має гострий зір і може виявити здобич з висоти 11 000 м.