Хвороби тварин — поширене явище, тому нерідко виникає необхідність зробити укол собаці, надавши їй медичну допомогу. Давати їм ліки не завжди вдається, тому одними з найважливіших медичних маніпуляцій стають внутрішньом'язові уколи собаці, які доводиться робити регулярно, інформує Ukr.Media.

Як визначити відповідне місце для уколу

Безпечним місцем для уколу собаці є задня лапа, а точніше — область від стегнової кістки. Тут розташовуються великі сухожилля або важливі судини, тому пошкодити вихованцеві щось неможливо.

Ввести голку потрібно у потужну ділянку м'яза, що добре прощупується під час пальпації. Саме ця частина лапи найбільш безболісна для вихованця на відміну від більш тонких частин. Якщо місце уколу помасажувати, то зробити ін'єкцію буде набагато простіше.

Лапу не потрібно обробляти антисептиком, адже вона оснащена власним антибактеріальним шаром.

Обираємо правильно шприц

Для домашнього улюбленця, чия вага не перевищує 10 кг, оптимальним варіантом стануть шприци об'ємом до 2 мл. Зазвичай в них тонка голка, що полегшить внутрішньом'язовий укол собаці.

Якщо дозування ліків не більше 1 мл, краще використовувати шприц для інсуліну. Якщо ін'єкційне лікування планується на кілька днів, тонка голка не підійде.

Великим псам бажано робити ін'єкцію зі шприцом об'ємом 2 мл. Щоб укол собаці було легше витримати, варто взяти для цієї мети голку від шприца з меншим обсягом.

Рекомендації щодо підготовки шприца і набору ліків

Перед тим, як зробити внутрішньом'язовий укол собаці, потрібно зробити кілька простих маніпуляцій:

  • спочатку потрібно вивчити інструкцію і звернути увагу на дозування, зазначену ветеринаром;
  • далі потрібно протерти ампулу, знезаразити її за допомогою дезінфекційного засобу;
  • наступний крок — надпиляти ампулу та обережно надломити її;
  • візьміть стерильний шприц і вставте в нього голку;
  • наступний етап — набрати із ампули розчин;
  • зі шприца потрібно видавити повітря;
  • після цього потрібно ввести укол.

Виконання процедури

Перед процедурою необхідно зробити оцінку того, наскільки щільні у собаки м'язи. Пам'ятайте, що голка повинна увійти на 1 см, а це значить, що вона пройде підшкірно.

Переконавшись у тому, що все гаразд, потрібно ввести голку рішучим рухом. Далі плавно і неквапливо слід тиснути на поршневу частина. Бажано рукою притримувати стегно собаки в момент уколу.

Як тільки ви повністю введете ліки, то тоді потрібно різко витягнути голку, причому під тим же кутом, під яким шприц був введений. Місце уколу потрібно відразу ж помасажувати, а потім пригостити собаку ласощами, щоб підбадьорити вихованця після неприємної процедури.

Щоб укол заподіяв собаці якомога менше незручностей, слід дотримуватися таких правил:

  • утримувати голку пальцем біля основи на той випадок, якщо пес спробує вирватися;
  • після введення зміщувати голку в бік категорично забороняється — тварина відчуватиме сильний біль;
  • при найменшій підозрі на те, що голка встромилася в кістку, потрібно скоріше вийняти її;
  • якщо поставити неправильно, і з'явиться кров — це означає, що сталося пошкодження судини. Не варто лякатися — потрібно витягнути голку, протерти ранку дезінфекційним засобом і знову колоти, уважно вибравши місце;
  • якщо після ін'єкції розвинулася гематома і у пса явно болить лапа, можна зробити собаці сітку з йоду.

Помилки, яких можна уникнути, роблячи укол собаці внутрішньом'язово, описані тут:

Як налаштувати вихованця на ін'єкцію

Психологічна підготовка — не менш важливий етап, ніж введення самого уколу. Якщо пес почне нервувати і напружить м'язи ноги, то введення голки стане справжнім випробуванням.

Щоб лікувальна місія пройшла успішно, треба приголубити вихованця і сісти біля нього. Оптимальним варіантом може стати час, коли пес злегка втомлений і ситий. Напівсонний стан дозволить провести ін'єкцію максимально швидко і дбайливо.

Якщо ви розумієте, що собака навряд чи поводитиметься спокійно, потрібно запросити когось із членів сім'ї або друзів, які могли б потримати пса.

Вихованцям з агресивним характером рекомендується надіти намордник, інакше укол може закінчитися тим, що й господареві теж знадобиться медична допомога.

Нехай ваші хвостики ніколи не хворіють!