У собак така ж будова вуха, як у нас (вушна раковина, середнє вухо і внутрішнє), вони так само сприймають звукову інформацію (слуховий аналізатор ловить і перетворює хвилі, а потім за допомогою слухового нерва відправляє їх у мозок для обробки). В них навіть вестибулярний апарат розташований, як і в людей — у вусі! Але є відмінності, які стали ключовими, якщо порівнювати наш слух і собачий, інформує Ukr.Media.
Діапазон людського слуху від 16 до 20000 Гц, а собачого — від 12 до 80000 Гц. І якщо здатність вловлювати силу звуку у нас з чотирилапими вихованцями приблизно однакова (людська — від 0 до 12-140 дБ, собача — від 0,1 до 120 дБ), то дальність слуху відрізняється кардинально. Ми з вами можемо розрізняти звуки максимум на 10 м навколо, а наші гавкаючі друзі — на 45-50 м! У темний час доби собаки взагалі вловлюють нічні шорохи на відстані 150 м.
Часто це відбувається завдяки тому, що собаки, на відміну від нас, можуть керувати вушними м'язами. Наші вихованці здатні повернути вуха практично в будь-яку сторону, як локатори, а це дає їм не лише можливість зрозуміти, на якій відстані знаходиться джерело звуку, але і точно визначити його місцеперебування (аж до 3 градусів).
Це означає, що навіть якщо вам здається, що вихованець насторожився даремно, то краще довіритися його слуху, ніж своєму.
Крім того, під час навчання вихованця можна використовувати ультразвук, який собаки, на відміну від людей, прекрасно чують. Але не варто ним зловживати, адже такі частоти викликають у наших гавкаючих друзів роздратування.
