Зазвичай, "милими дивацтвами" в поведінці відрізняються коти. Але і собаки намагаються не відставати. Так, на YouTube завжди можна знайти кумедні ролики за участю найперших друзів людини. Частенько собаки з серйозним і зосередженим виглядом, ніби роблять важливу роботу, женуться за власними хвостами. Ці ролики змушують глядачів надриватися зі сміху! Але за кадром завжди залишається головне питання: а чому вихованці так чинять?
Консультує наш добрий знайомий, практикуючий ветеринар і блогер доктор Марті Беккер (Dr. Marty Becker), інформує Ukr.Media.
Перша причина, яка спадає на думку — пес сприймає власний хвіст як законну здобич. На цьому і побудована інтрига більшості веселих роликів. Сам вид пса-недотепи змушує глядачів сміятися невтомно. Іноді собаки приймаються за хвіст "просто так", заради забави або задоволення. Ми знаємо, що чотириногі вихованці вміють читати емоції, написані на обличчях господарів. Так що пес може влаштувати виставу, потішити і себе, і своїх господарів. Крім того, собаки частенько ловлять хвіст через нудьгу, від нічогонероблення. Яка не яка, а розвага.
Але наука не стоїть на місці. Модель поведінки привернула увагу вчених, і вони вирішили зайнятися нею максимально докладно. У зв'язку з цим примітним є дослідження 2009 року, результати якого були опубліковані в науковому журналі Journal of Small Animal Practice.
Турецькі вчені, які проводили дослідження, з'ясували, що у собак, що ганяються за своїми хвостами, рівень холестерину значно вище, ніж у тих, хто цим не займається. Дослідники відібрали і уважно вивчили 15 собак, які при кожному зручному випадку ловили власні хвости. Вчених цікавило все: зібраний поведінковий анамнез, проведені клінічні дослідження, заміряний рівень холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності (ще їх називають "корисним холестерином"), а також ліпопротеїдів низької щільності (так званий "поганий холестерин").
Перше, що слід зазначити: всі 15 випробовуваних собак виявилися повністю здоровими. Тобто не виявлено жодного захворювання, яке послужило б причиною погоні за власним хвостом. Звідси вчені зробили висновок: високий рівень холестерину блокував приплив гормонів головного мозку, що відповідають за настрій і поведінку.
Виділимо й інші причини, які могли б пояснити цікаву поведінку наших вихованців. Це і дерматит, інші подразнення шкіри, які викликають дискомфорт, а також анальний саккуліт — захворювання, що діагностується у вихованців порівняно часто. Не будемо скидати з рахунків і банальну нудьгу, стрес, компульсивний розлад. Скажемо більше: має місце і якийсь спадковий, генетичний компонент. Колеги помітили, що частіше за інших ганяються за власними хвостами німецькі вівчарки, бультер'єри, анатолійські вівчарки.
І знову повертаємося до того, з чого ми починали статтю: багато собак ловлять власні хвости виключно заради забави. Для задоволення, від бажання чимось себе зайняти. Корекції подібна модель поведінки, зазвичай, не вимагає. Але, якщо вам здалося, що вихованець женеться за хвостом занадто люто, захоплено, і справа стосується серйозних травм — переговоріть з лікуючим ветеринаром. Можливо, при огляді тварини відкриється якась інша причина, яку можна своєчасно поправити.
