Стало відомо, яку довжину тіла мала одна з найбільших акул Юрського періоду. Скелету астераканта, який дослідили вчені, близько 150 мільйонів років.

Вчені з Австрії та Швейцарії описали добре збережений скелет доісторичної акули Asteracanthus. Результати досліджень дозволили з'ясувати, що довжина риби становила 2,5 метра: це робить акулу однією з найбільших для свого часу, інформує Ukr.Media.

Робота опублікована в журналі Papers in Palaeontology. Хрящові риби, у тому числі акули, вважаються однією з найуспішніших груп хребетних, які виникли на планеті мільйони років тому, та живуть досі.

Вимерлий рід акул Asteracanthus відомий від девону до крейдяного періоду, тобто він існував протягом періоду від 416 до 70,6 мільйона років тому. Однак, докладні скелети цих акул досі не були виявлені — в основному знаходили лише зуби, адже хрящовий скелет зберігається дуже погано.

Добре збережені останки астераканта виявили в знаменитих вапняках Зольнхофена в Баварії, їх датували віком 150 мільйонами років тому. В результаті вчені з Віденського університету (Австрія), а також зі Швейцарії змогли достовірно визначити розмір тіла акули. Він становив близько 2,5 метра, а саме тіло мало ряд особливостей: було широке і міцне спереду та звужувався до кінця.

Тулуб і плавці були покриті шкірними зубчиками, морда виявилася короткою і тупою, а рот — широким. Риба також мала дві пари головних шипів. Кілька рядів зубів функціонували одночасно: передній, імовірно, служив для захоплення здобичі, а бічні і задні дробили її на дрібні частини.

Плавці на тілі при цьому влаштовані таким чином, що вчені припустили: астераканти були досить повільними плавцями. При цьому вони, ймовірно, залишалися активними хижаками, які полювали на найрізноманітніших тварин.