Розповідаємо детальніше про цю цікаву породу: звички, догляд, корм і т. д, інформує Ukr.Media.
Мейн-кун — одна з найбільших порід домашніх котів. Вага дорослого кота може досягати 12-15 кг, кішки — 5-7 кг. У котів цієї породи є особливості — густа довга шерсть, довгий пухнастий хвіст, великі лапи і пензлики на вухах, як у рисі.
Характер
Мейн-куни спокійні, врівноважені і миролюбні, рідко проявляють агресію, попри свій грізний вигляд. Коти цієї породи дуже прив'язані до людини, добрі і ніжні. Але, як і всі коти, люблять побути насамоті з собою, посидіти в тиші.
Підходять сім'ям, у яких є діти, охоче вступають в ігри з ними, товариські і ласкаві. Добре уживаються з іншими котами і собаками.
Годування мейн-кунів
Від хорошого корму залежить здоров'я вашого вихованця. Готові корми необхідно підбирати з урахуванням віку тварини.
Якщо ви не налаштовані годувати кота готовим кормом, то можете давати і натуральні продукти: індичку, яловичину, курку, кролятину і їх субпродукти; кисломолочні продукти: ряжанку, варенець, сир (зауважте, що в цьому списку немає молока); морську рибу, не частіше одного разу на тиждень; перепелині яйця, не частіше двох разів на тиждень; злаки: рис і гречку; овочі: морква, гарбуз, помідори, огірки, не частіше одного разу на тиждень і обов'язково в складі каш.
Обов'язкова наявність чистої свіжої води. Її необхідно відстоювати або фільтрувати. Миски для їжі і води краще вибирати металеві або порцелянові.
Лоток для кошеняти і дорослого кота буде змінюватися в силу росту тварини.
Догляд за мейн-кунами
Максимум уваги вимагає шерсть мейн-куна. Котів цієї породи потрібно розчісувати один-два в тиждень, а в період линьки — частіше. Тому так важливо привчати кошеня з раннього віку. У період линьки вкрай необхідно давати мальт-пасту, яка буде виводити проковтнуту шерсть із кишечника і шлунка. Якщо цього не робити, в улюбленця може статися закупорка шлунково-кишкового тракту.
Більшість мейн-кунів люблять купатися, тому лазневі процедури можна проводити два-три рази на рік.
Не забувайте оглядати і чистити вуха за допомогою спеціального лосьйону і ватного диска, але у жодному разі не лізьте ватяними паличками вглиб вуха!
Сподіваємося, ця стаття виявиться вам корисною, ви знайдете відповіді на ваші запитання і розберетеся в особливостях цієї прекрасної породи. Також хочеться відзначити, що якщо ви не збираєтеся займатися племінним розведенням, кішку краще стерилізувати, адже це профілактика піометри — гнійного запалення матки, пухлин молочних залоз. А головне, що за статистикою тривалість життя стерилізованих тварин збільшується в середньому на 3-5 років.
