Перед вами, дорогі читачі і підписники, чергова стаття з великої серії "котячі дивацтва", інформує Ukr.Media.
Багато любителів котів звертали увагу, що вусаті улюбленці ходять за господарями буквально по п'ятах, навіть кроку не дають ступити, буквально плутаються під ногами. Доходить до абсурду: господар відправляється у ванну кімнату (зону, треба відзначити, досить інтимну, що не передбачає присутності сторонніх), а кіт нав'язливо вимагає його впустити. Або наполегливо шкребеться у двері — кому як пощастить. Чому коти себе так ведуть, який інтерес чекає їх у ванних кімнатах?
Бажання бути поруч із господарем
Коти — розумні звірі, але вони часто бувають непослідовними. Так, при походах у лоток їм не потрібні глядачі — хвостаті воліють зробити свої справи тихо і без сторонніх. Але факт, що господареві теж треба усамітнитися (в туалеті або ванній), ними до уваги не береться. З одного боку, треба радіти — вихованець всією душею полюбив свого власника, намагається завжди бути поруч з ним. З іншого боку, виникають певні незручності, особливо коли вусатик завжди поруч, та ще й голосно переказує свої думки і судження на злобу дня. Господар раптом замикає за собою двері, і кіт починає відчувати себе обдуреним і нещасним. Тварина намагається поправити становище, показати, що вона має право на ласки і спілкування.
Почуття власної вразливості і небезпеки
Зверніть увагу — найчастіше коти вимагають впустити їх у ванну, коли вони з господарями залишаються одні, без інших домочадців. Ми неодноразово підкреслювали, що домашні коти успадкували практично всі дикі інстинкти. У людях вусаті бачать надійний захист і опору, яка вбереже від будь-яких небезпек. І ось зачиняються двері у ванній. Хвостатий приятель відчуває, що його покинули, а світ, який здавався таким міцним, починає руйнуватися прямо тут і зараз. Тварин охоплює почуття занепокоєння — що зі мною буде далі? Бачачи, як вихованцем опановує тривога і серйозне занепокоєння, поступіться своїми принципами, пустіть його у ванну. Прохання, відверто кажучи, дріб'язкове.
Котяча цікавість
Усі ми чули стару приказку про кота, якого згубила цікавість. Попри дев'ять його вогнетривких життів. Дивно, але факт: наскільки вже коти продумані і розважливі істоти, а часто гинуть через дурниці, елементарну цікавість. Пхають свою вусату мордочку туди, куди абсолютно не слід було. І знову уявляємо собі закриті перед носом кота двері. "А що там, за дверима? Мене туди не пустили, можливо, там щось неймовірно цікаве? І навіть їстівне?" Приблизно так міркують багато котів. І чим більше міркують, тим сильніше цікавляться. Усе просто: перебувати перед замкненими дверима (особливо коли їх закривають перед вашим носом) психологічно нелегко. Хочеться виправити цю несправедливість.
Територіальні тварини
І ще одна причина: коти — тварини територіальні. І вся квартира, в якій вони проживають, насичена територіальними запаховими мітками, що показують, що місце "зайнято". Але ось невдача: багато господарів тримають двері в туалет і ванну завжди щільно замкненими, вихованці не мають туди доступу. З точки зору котів, чистий кошмар: якась ділянка у квартирі залишається непоміченою, і туди можуть завітати настирливі конкуренти.
Шум води, що тече
І це заключне тлумачення незвичайної поведінки котів. Парадокс: купатися вусаті не дуже люблять. А ось спостерігати за струменями води з крана (або душем) для них — одне задоволення. Недарма експерти радять обзавестися поїльниками у формі фонтанчика — водичка, яка дзюркотить, спонукає тварин більше пити. Бонусом у ванній може виявитися чимало цікавого: різні "лазневі" примочки з цікавими запахами, кошик з використаною білизною, що зберігає запахи господарів, багато іншого. Запахи, як відомо, ваблять і відчайдушно приваблюють хвостатих друзів.
