Новий будинок — завжди стрес для тварини. До нового місця складно звикнути навіть домашньому коту, якщо його господарі раптом зважилися переїхати. Що ж говорити про кошеня, яке щойно відірвали від мами? Або про тварину, яка потрапила до вас з притулку? У будь-якому випадку, якщо ви допоможете вихованцеві пережити час змін, будете його спрямовувати і підбадьорювати — ваше спільне життя від цього стане лише кращим, інформує Ukr.Media.
Кошеня
Підготуйтеся заздалегідь
По-перше, вам потрібно подумати, де спочатку буде перебувати кошеня у період адаптації. Бажано, щоб це була одна невелика кімната. Або якийсь певний куточок. По-друге, одразу придбайте лоток з наповнювачем і розташуйте його у одному кутку кімнати, а миски для корму і води — у іншому місці.
Приберіть з кімнати потенційно токсичні рослини, наприклад, беладонну, нарциси, омелу, плющ, цикламен, герань. Також сховайте або приберіть усі тендітні і нестійкі речі, і усе, що добре гризеться.
Беріть підрослу тварину
Не радимо брати кошеня, якому ще немає 1,5 місяців, а краще — двох. Не слухайте заводчика або господаря кішки, який говорить: "Кошеня самостійне, їсть самотужки, до лотка привчене". Якщо тварина зовсім маленька, у вас з усім цим будуть проблеми. Та й потім, маленькі кошенята дуже важко переносять розрив з мамою. Особливо складно буде налагодити режим харчування такого малюка.
Придбайте переноску
Переноска у будь-якому випадку стане вам у нагоді у майбутньому. І вихованцеві буде легше їхати у новий будинок, відчуваючи себе у безпеці. Зрештою, вам просто можуть "не видати" кошеня, якщо ви прийдете до заводчика без цього приладдя.
Обов'язково попросіть у власника кішки, щоб вам видали трохи брудного наповнювача з лотка, щоб покласти його у лоток вихованця вдома, і дати кошеняті "орієнтир", куди потрібно ходити до туалету.
Якщо у кошеняти є "особисті речі" (підстилка, іграшки, ковдрочка), заберіть їх, навіть якщо ви плануєте купити вихованцеві усе нове. "Рідні" речі будуть грати роль заспокійливого у перші дні. Якщо у кошеняти немає "спадщини", приготуйте вдома шматочок від старої шуби, якусь вовняну хустку або светр, м'яку іграшку — щось, що зігріє кошеня морально і фізично.
Дайте кошеняті час освоїтися
Ви приїхали додому. Поставте переноску на підлогу, відкрийте її і залиште кошеня у спокої. Не витягуйте тварину з сумки. Дочекайтеся, коли кошеня самостійно зважиться вийти і почне освоюватися у вашій домівці. Якщо у вашому будинку живуть інші вихованці, нехай кошеня посидить на "карантині" у окремій кімнаті 7-10 днів.
У перші дні кошеня буде сумувати за братами і сестрами, і кликати маму. Наберіться терпіння. Підбадьорте тварину, гладьте, грайте з кошеням, можна взяти його на руки, але не привчайте до того, щоб воно постійно перебувало на ваших руках і колінах. Краще, якщо у перші дні хтось буде постійно перебувати вдома, щоб наглядати за вихованцем. Не залишайте кошеня без нагляду біля відкритих вікон.
Особливо нервові і вразливі кошенята можуть ховатися у найнесподіваніших місцях, відмовлятися від їжі і не ходити до туалету у лоток. Нічого страшного, якщо це триватиме недовго. Якщо минула доба — зверніться до ветеринара.
Починайте виховувати з перших днів
Поступово кошеня почне освоювати територію. І ось тут дуже важливо, вже з перших днів, встановити правила поведінки для вихованця. Припиняйте спроби дерти шпалери і дряпати меблі. Але не кричіть. І, у жодному разі, не бийте. Одного разу втративши контакт з твариною ви можете згодом його просто не відновити. Просто показуйте, що цього робити не можна, відносьте вихованця до спеціального приладдя. І взагалі, привчайте малюка до слова "не можна". Він повинен його вивчити і розуміти не гірше за власне ім'я.
Дорослий кіт
Якщо це просто переїзд
То тут і вам, і вихованцеві буде набагато легше. Він не замінює господаря, він лише замінює домівку. Існують породи кішок, які прив'язуються виключно до людини і досить легко переносять зміну місць. Головне — бути поруч з господарем. Є навіть такі кішки, які легко переносять всілякі поїздки і їх можна брати з собою у подорожі. Але це, швидше, виняток, ніж правило. Зазвичай все ж таки вихованцям потрібен час, щоб освоїтися і почуватися комфортно на новій території.
Тому, не поспішайте викидати старі, "заношені" особисті речі кота. Візьміть з собою у нову домівку старий лоток, підстилку, приладдя для заточування кігтів, миски, іграшки, будиночок, якщо він у вихованця є. Усі ці речі є важливими для тварини. Це — її власність.
Якщо ваш вихованець настільки шокований, що ховається, не хоче виходити з укриття, не виходить поїсти, ображається на вас... Тоді почекайте. Можна розкласти по усій квартирі ласощі. Прийде час і кіт піде збирати ці дари. А потім зрозуміє, що ніякої загрози немає. А це означає, що тут можна жити.
Якщо ви забрали кота з притулку
Або підібрали тварину на вулиці, то у цьому випадку її адаптація мине складніше. Швидше за усе, кішка вже прийшла до висновку, що люди — не завжди приємні істоти, тому буде ставитися до вас ворожо. Можливо, вона навіть заб'ється під ліжко, буде бурчати зі свого затишного куточка або шипіти. Це можна перечекати. Якщо ви взяли таку тварину, то у вас є серце. Кішки — відмінні психологи, вони це швидко зрозуміють. Якщо ж ви не впевнені у своїх силах або у вас "важкий випадок" — зверніться до зоопсихолога.
Спробуйте дізнатися у розпліднику (або у колишніх господарів) про звички і характер майбутнього вихованця. Знову ж таки — зберіть усе необхідне: попросіть дати вам з собою його "особисті речі", іграшки. Не залишайте спочатку навіть дорослого вихованця самого. Через незнання він може розгубитися і зробити щось не те.
Якщо вихованець зрозумів, як йому з вами пощастило, і швидко пішов на контакт, відмінно! Приділяйте коту усю увагу, яку лише можете приділити. Намагайтеся грати з ним, вичісувати, гладити. Дивіться, наскільки тварина готова йти на контакт. Розмовляйте з котом, адже відомо, що коти вміють розрізняти інтонації і голоси. І не хвилюйтеся, вам усе вдасться.
