Коли мова заходить про тварин, небайдужих до того, як ми почуваємося, першими на думку, звичайно, приходять собаки. А ось кішки, навпаки, не такі відомі своїм умінням підтримати нас у скрутну хвилину. Існує думка, що вони через свою незалежність і певну відстороненість гірше за собак справляються з роллю вірного компаньйона і соратника, інформує Ukr.Media.
Але все ж таки, чи можуть кішки відчути наші емоції?
Як правило, на це питання можна з упевненістю відповісти «так». Вони вміють зчитувати деякі вирази обличчя, такі як радість чи злість. Цю навичку кішки набувають з часом. Чим довше вони спілкуються з людиною, тим більше пов'язують щасливий вираз обличчя з приємними речами та діями, а сумне чи зле — з менш позитивними.
При проведенні одного експерименту навіть було помічено, що кішки проводять більше часу поряд із щасливою та задоволеною людиною. Звичайно, така поведінка працює лише з господарем. Вважається, що розуміти емоції незнайомих людей кішкам вже не так просто.
Чи розуміють коти, коли ми сумуємо?
Безумовно, такої реакції на наші негативні емоції, як від собак, за кішками помічено не було.
Швидше за все, вони дивляться на нас з егоїстичнішої точки зору: «А що цей вираз обличчя означає для мене?». Відповідно, щасливі люди асоціюються з такими діями, як чухання за вушком чи частування ласощами, а сумні — з меншою увагою до них.
Так, так, кішки дійсно певною мірою розуміють наші емоції, але вони рідко відчувають особисту в них зацікавленість, якщо це не приносить заохочення.
Як вони самі відчувають емоції?
Механізми формування емоцій розвинені в усіх тварин. Єдина відмінність їхніх емоцій від наших — вони не досягають такої глибини та різноманітності і в основному використовуються для виживання: при полюванні, небезпеці та турботі про потомство або хворих та старих родичів.
Спираючись на висновки вчених з усього світу, такі глибокі емоції, як сором, любов, роздратування та багато інших, коти навряд чи відчувають. Але, як і ми, відчувати сум і радість вони справді можуть.
