Красені з пензликами на вухах прийшли до людини прямо з дикої природи, прихопивши з собою максимум знань та навичок. І це зовсім не ті звички, що властиві рядовим кішкам. Мейн-кун навіть вмивається на свій лад! Переваг у мейн-кунів хоч греблю гати, але дрібні недоліки все ж таки є, інформує Ukr.Media.
Акселерати-переростки
Куни завжди залишаються кошенятами: довго дорослішають, а до статевої зрілості повзуть зі швидкістю равлика. Тіло — потужне і солідне, але гормональний бум ще щадить його котячі мрії. Кіт з великими габаритами продовжуватиме поводитися, як маленьке грайливе кошеня. Господарям варто запастися терпінням, ганчіркою, совком та віником. Мейн-кунський велетень здатний багато на що у посудній лавці. Але як такого не любити?
Окрема думка
У багатьох книгах, присвячених кунам, йдеться про їх поступливий характер. Але чомусь автори забувають попередити, що все це працює в односторонньому порядку. Якщо кун хоче грати, він стає втіленням привітності. А якщо не хоче, то свій веселий настрій господар може сховати у далеку шафу. У мейн-куна на все є своя думка, переконати такого — навряд чи вийде.
Складнощі комунікації
Мейн-куни — максимально компанійські коти. Вони ніби відчувають фізичну потребу в спілкуванні, але перегинати ціпок і робити замах на гординю нікому не дозволять. Це стосується і людей, і домашніх улюбленців. Через повагу до самого себе, мейн-куну не завжди вдається порозумітися з сусідами по даху. Або дружба на віки, або хтось регулярно буде отримувати важкою лапою. Жодних фамільярностей!
Підвищені вимоги
Мейн-кун надто поважає власне «я», щоб вирушити справляти потребу в брудному гальюні. Зазвичай мовчазний кіт стане несамовито «бовтати», стоячи біля лотка. Мовляв, «господар, зверни увагу, тут нечисто. Потрібно терміново прибрати простір від темних справ!». Ну а якщо господар залишився глухим до прохань кота, то нехай не ображається — вміст лотка перебазується на найпомітніше місце в будинку.
Вибач, посунься
Кун сидітиме, лежатиме і навіть спатиме там, де йому захочеться. Не бентежить його той факт, що уподобане місце вже кимось зайняте. Сподобалася м'яка подушка у вітальні? Вважайте, що господареві вона більше не належить. Не варто дивуватися з того, що велетень котячої братії запросто заповзе прямо на маківку, якщо людина вирішить виступити проти бажань кота. Кун свого досягне!
Безвихідна самота
Кун ніколи не був уразливим. Порода нормально сприймає справедливі звинувачення, а на несправедливі — начхати хотіла з високої дзвіниці. Несвоєчасну провізію проковтне як заводську необхідність. Головне, що нагодували! Але якщо кун надовго залишиться наодинці із самим собою, то це буде смертна образа. Мстити не стане, а ось ігнорувати господаря — 100% почне.
Полювання за кормом
Потрібно щось підкласти куну під миску: скатертину, клейонку, та хоч пелюшку. Мисливські інстинкти залишилися, а об'єктів для полювання в квартирі немає. Ось і доводиться бідолашному обходитись малим. Він старанно розхлюпає воду, навіть якщо потім доведеться знемагати від спраги. А улюблений корм планомірно розкладе по найнесподіваніших місцях. На нас чекає видовищне, але клопітне полювання.
Багато, часто, регулярно
До речі, енергії за день мейн-кун витрачає дуже багато, а її, як відомо, потрібно відновлювати. З такими габаритами — лише «олл інклюзив»! Хазяїну доведеться закупити цілу «тонну» смачної та корисної провізії, інакше у куна і батарейка сяде, і депресія стрімко розвинеться. Ніхто не стане сперечатися, що утримувати куна дуже витратна справа... Але це справа того варта!
Розміри «овер-сайз»
Майбутньому господареві варто враховувати особливості пухнастих габаритів. Фізіономія породистого кота може не пройти в стандартну миску, сам він може не поміститися в стандартний таз для купання.
Ложа кота цілком може змагатися з вольєром для єнота, а обідній простір зовсім ідентичний хазяйському. Втім, нічого дивного. Кун — відданий друг і повноцінний член сім'ї.
