"Коли дізнаєтеся, самі не схочете": На що йде ведмідь, щоб пережити зиму. Сплячка — смертельне випробування.

Одна людина якось сказала: "Ех, от би й мені, як ведмедю: заснув восени, а прокинувся — на вулиці тепло, краса, весна!". От тільки коли він дізнався, на що йдуть ведмеді заради зимової сплячки, бути клишоногим йому одразу розхотілося, інформує Ukr.Media.

Зазвичай втечею від суворої реальності займаються тваринки набагато менші: білочки, їжачки, бабаки. Щоб підтримувати тепло в крихітному тільці, потрібна колосальна кількість енергії. При цьому відшукати їжу під снігом ще складніше, ніж влітку. Тож засинати на пару місяців і витрачати мінімальну кількість калорій — чудова стратегія! Але ведмідь — це вам не худорлявий гризун. Це 250-600 кг потуги. Тому все життя у звіра ділиться на два періоди: сплячка та підготовка до неї.

Накопичувати запаси до зимового сну клишоногий починає одразу після пробудження! Організм виснажений довгою сплячкою, а шлюбна вакханалія виснажує ведмедя ще більше. Тому клишоногі активно шукають їжу, як тільки прийдуть до тями. Згодиться все — корінці, стебла, молода травичка, мох, пташині яйця і навіть комахи з личинками. Весна і літо — пора активної вітамінізації перед довгою-довгою зимою.

Восени ж починається справжній бенкет. Навкруги дозрівають фрукти, горіхи, ягоди, гриби. Тут же до достатку рослинної їжі додається і тваринний білок. У цей час у багатьох видів лісової живності молодняк починає самостійне життя, а у копитних так і взагалі настає період гону. Одні — недосвідчені, інші — надто збуджені, щоб помітити небезпеку. Ведмеді цим вдало користуються, щоб набрати якомога більше жиру на зиму.

А клишоногі з прибережних регіонів ласують лососем, що йде на нерест тисячами! При цьому мишки виїдають найсмачніші частини — черевце та ікру. Не через гурманські уподобання, а через те, що це найпоживніше, що є в рибі. А місце в шлунку не гумове.

За вдалі літо й осінь бурий додає до 180 кілограмів жиру! Але погладшати майже вдвічі за 2-4 місяці — велике випробування для організму. Метаболізм і травлення звіра працюють на всіх парах, запаси відкладаються всюди, де тільки можна.

До речі, частина жиру у ведмедя не звичайна, а бура. Це особлива жирова тканина, яка не лише накопичує енергетичні запаси, але й здатна генерувати тепло. У дорослої людини таких відкладень майже немає. У новонароджених бурий жир може становити до 5% маси тіла. А у дорослого ведмедя на нього припадає від 5 до 7 кг.

Чим нижче опускається температура, тим неспокійнішою стає тварина. Снігу він не чекає і готує барліг заздалегідь. Це може бути і печера, і яма в коренях старого дерева. Досвідчені мишки добре утеплюють зимове житло сухою травою та сміттям. Молодняк же зимує як доведеться — уміння будувати барлоги приходить з досвідом. Особливо стараються вагітні ведмедиці, адже майбутнім малюкам має бути тепло. Спати клишоногі вирушають у жовтні. Приблизно за тиждень вони перестають їсти, щоб повністю очистити шлунково-кишковий тракт і підготувати себе до тривалого голодування.

До речі, з ШКТ клишоногого пов'язана делікатна чутка. Мовляв, господар лісу робить для себе особливу пробку. Наїдається травою, гілками, глиною, щоб спеціально закупорити вихід продуктам життєдіяльності. Так от, це не зовсім правда. Фекальна пробка — саме так називається ця штука — дійсно існує. Але утворюється вона з неперетравлених залишків їжі в прямій кишці та власного хутра ведмедя — під час сплячки вони іноді облизуються.

Коли клишоногий занурюється в зимовий сон, його температура падає на 3-10⁰С, а метаболізм сповільнюється майже вдвічі. У цей час організм мишки являє собою "замкнуту систему" — вони не ходять у туалет, не їдять і не п'ють. Енергія витрачається виключно на те, щоб звір залишався живим.

При цьому активується близько 10 000 генів, що анігілюють неприємні наслідки сплячки. У людини після 6-7 місяців постійного сну утворилися б пролежні, зруйнувалися б кістки й атрофувалися м'язи, почав би відмовляти мозок через нестачу поживних речовин. Нам би знадобилася довга реабілітація, а мишкам сплячка нічого — вони в цей час навіть народжують спокійно.

Приблизно в лютому у ведмедиць з'являються на світ малюки. Вони повністю беззахисні та безпорадні, тож до розкладу мамаші, окрім сну, додається ще й догляд за новонародженими. Ведмедиці вилизують їх, гріють і годують молоком. Через це самки худнуть удвічі більше, ніж самці — вони втрачають до 40% від своєї ваги. До того ж багато енергії витрачається одразу після пробудження. Щоб розкачати сонний організм до звичайного стану, ведмедю потрібно приблизно 2 тижні.

От і виходить, що за один рік клишоногий спочатку товстішає майже вдвічі, потім скидає майже всю цю вагу, морить себе голодом 6 місяців під час сплячки, зовсім не рухається, так ще й терпить величезну пробку в прямій кишці.

То що, все ще хочете залягти в сплячку, як ведмідь?