Учені Сіднейського університету повідомили, що їм вдалося з'ясувати причину появи рудого забарвлення шерсті у домашніх кішок, інформує Ukr.Media.
Генетик Кларенс Кук Літтл ще 1912 року припустив, що забарвлення шерсті кішок пов'язане зі статевими хромосомами. Він висунув теорію, що рудий колір визначається варіантом гена, розташованого на X-хромосомі (причому зробив це ще до відкриття хромосомного механізму успадкування статі, назвавши X-хромосому "фактором, що визначає стать").
У самців, які мають тільки одну X-хромосому, наявність у ній мутації гена, що визначає забарвлення, автоматично робить тварину рудою.
У самок усе дещо складніше: одна з двох X-хромосом у клітинах випадковим чином інактивується. Це призводить до того, що в одних ділянках шкіри активною виявляється X-хромосома з мутацією (рудий колір), а в інших — X-хромосома без мутації. У результаті шерсть виявляється триколірною або черепаховою. Якщо ж обидві X-хромосоми самки містять необхідну мутацію гена (що трапляється рідко), самка стає рудою.
З цієї ж причини триколірних самців практично не буває, крім дуже рідкісних винятків, пов'язаних з аномалією статевих хромосом.
У наші дні вчені змогли підтвердити цю гіпотезу, з'ясувавши, що клітини шкіри кішок із рудим хутром виробляють у 13 разів більше РНК гена Arhgap36 порівняно з ділянками шкіри, де руда шерсть відсутня.
Спочатку вчені припустили, що причиною підвищеної активності цього гена може бути мутація в його білок-кодуючій частині. Однак подальший аналіз показав, що справа в делеції — перебудові хромосоми в попередній послідовності ДНК, яка, як вважається, впливає на експресію зазначеного гена.
Цю делецію, розміром у п'ять кілобаз, було виявлено у всіх обстежених рудих кішок. Загалом дослідження охопило 188 тварин, серед яких було 145 рудих, шість черепахових і 37 кішок з іншими забарвленнями.
