Гадюка — найпоширеніша отруйна змія середньої смуги. Вона мешкає і в полі, і в лісі, і навіть на дачних ділянках. Як не стати жертвою її укусу? Розповідаємо в цій пам'ятці, інформує Ukr.Media.
Обираємо відповідний час
Гарна новина: більшу частину року змії на вас абсолютно байдуже. Взимку стати жертвою гадюки не вийде при всьому бажанні: змії виходять зі сплячки, коли повітря прогрівається хоча б до +15°С. Але це не означає, що з пробудженням гади почнуть кусати всіх направо і наліво. Навесні лускаті мляві та малоактивні: рептилії прогріваються на сонечку і відходять від анабіозу, в якому вони перебували пів року!
Наприкінці весни-початку літа шанс натрапити на гадюку збільшується. Змії вже прогрілися і збираються у великі шлюбні клубки. Але на людину рептилії мало звертають уваги — у них на думці лише кохання! Тому особливо небезпечний сезон: середина літа-кінець осені. У теплу пору змії активні, а з приходом перших холодів гадюки збираються в купи, щоб піти на зимівлю.
Визначаємося з місцем
На жаль, цей пункт вас засмутить найбільше: водяться рептилії практично всюди. Звісно, з найближчого куща в міському парку гадюка на вас не вистрибне. Але в полі, гаю, горах і, найголовніше, на дачах гадюки обжилися чудово.
У гадюк багато різновидів забарвлення. Воно залежить від місця проживання. Тому, визначаючи вид змії, треба орієнтуватися на голову і зіницю. Якщо морда трикутна, а зіниці — вузькі, як у кішки, значить перед вами гадюка.
Обираємо одяг
Насправді, ікла гадюки дуже крихкі! Ламаються вони на раз-два. Для змії ця втрата не страшна — на зміну зіпсованим зубам ростуть нові. Зате для людей фізіологічна особливість рептилій може стати порятунком! Чим більше на вас одягу, чим щільніше ваше взуття, тим менше у гадюки шансу вас покусати.
Вчимося обходити змій
Найчастіше рептилії не відповзають далеко від свого лігва. Вони обживаються в корінні дерева, розщілинах, під каменями. До речі, звалище непотрібного мотлоху на ділянці або купа прополотої трави теж можуть їм сподобатися! Правда про те, що на території живе змія, ви можете ніколи не дізнатися. Гадюки — істоти лякливі. Побачивши щось величезне і гучне над собою, змія старанно спробує випаруватися в просторі першою. Тож найкращий захист — це напад. Голосно шаркайте травою, розмовляйте, тупайте.
Не провокуємо
Якщо вам пощастило знайти сліпу і глуху гадюку, яка помітила вас надто пізно, без паніки! Відразу в бій змія не кинеться. Рептилія чесно попередить про те, що готова до атаки: стане в стійку, піднявши голову, почне голосно шипіти. Головне в цей момент — не допустити дурниці. Не намагайтеся вдарити змію палицею, не пробуйте відігнати її руками і ногами, не кидайтеся в неї камінням — цим ви лише сильніше розлютите змію. Без зайвої метушні повільно і акуратно відходьте в протилежному напрямку від рептилії.
А якщо все-таки вкусили?
Головне: без паніки! Чим більше ви хвилюєтеся, тим вищий пульс, тим швидше отрута поширюється по організму. Ловити змію для лабораторних аналізів теж не потрібно! Мало того, що від біганини серцебиття прискорюється, так ще й шанс, що ви успішно виловите рептилію на мандражі, прямує до нуля. А от імовірність нарватися на другу порцію отрути — зростає в геометричній прогресії.
Забезпечте нерухомість укушеної частини тіла, щоб отрута поширювалася по кровотоку повільніше, і обробіть рану знезаражувальними засобами. Підійдуть усі, крім спирту, оскільки він прискорить проникнення отрути в кровотік. Нічого різати, припікати (навіть зеленкою і йодом) і перетискати не потрібно. Перше — прискорить кровотік і поширення токсину. Друге — залишить опік, але ніяк не вплине на кількість отрути. Третє — загрожує гангреною. Далі дотримуйтеся 3 пунктів:
1. Постраждалому слід робити мінімум рухів, особливо ураженою частиною тіла.
2. Постраждалому варто пити якомога більше води, щоб отрута швидше виводилася з організму.
3. Терміново звернутися до лікаря.
Не переживайте сильно, смертність від укусу гадюки в середньому менше 1%.
